Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів.
Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін
Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у 2025–2040 роках на рівні 53,8 млрд злотих, що дорівнює приблизно 74 злотим збитку на кожну вироблену МВт*год. Це означало б зростання кінцевих тарифів для споживачів або постійні дотації з бюджету.
Особливо важливо, що модель NABE спиралася на застарілі дані 2022 року, коли ціна електроенергії на оптовому ринку перевищувала 1100 злотих/МВт*год через енергокризу, спричинену війною в Україні. На середину 2025 року ціна впала до близько 415 злотих/МВт*год, а ринок демонструє сильну волатильність через ріст відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
- Зміна структури ринку: у червні 2025 року частка ВДЕ вперше перевищила вугілля в електрогенерації Польщі.
- Зниження попиту на субсидії: компанії здатні залучати фінансування без відокремлення вугілля через облігації чи project finance.
Податкове навантаження та потреба нових інструментів
Відмова від NABE не знімає викликів податкового навантаження й фінансової стабільності енергосистеми. Залишається потреба у створенні механізмів для фінансування перехідних рішень:
- Механізм декарбонізації – одночасна підтримка нових низькоемісійних установок і тимчасове фінансування вугільних електростанцій у межах однієї групи.
- Ринок потужності – компенсація готовності до виробництва для забезпечення безпеки енергопостачання.
- Механізм еластичності (non-fossil flexibility) – стимулювання гнучких низьковуглецевих резервів.
Однак усі ці інструменти потребують погодження Європейської Комісії як дозволеної державної допомоги. Зокрема, механізм декарбонізації був би неможливий у разі централізації активів у NABE, через ризик антиконкурентних практик.
«Структура ринку енергії в Польщі вже змінилася, а стратегія NABE базувалася на реаліях трирічної давнини», – зазначено у звіті урядового Зеcполу.
Перспективи після 2028 року
Згідно з чинним і планованим європейським законодавством, після 2028 року державна підтримка для високоемісійних джерел буде заборонена. Польща муситиме вести інтенсивні переговори на рівні ЄС для отримання тимчасових виключень, аби уникнути ризику дефіциту потужностей і стрибка цін на електроенергію після 2029 року.
Рекомендації звіту включають скасування урядової ухвали №44/2022 щодо виділення вугільних активів і створення нового Зеcполу з розробки стратегії трансформації польської електроенергетики з урахуванням кліматичних цілей ЄС. У новому органі будуть представники енергетичного відомства, держактивів, фінансів і сировинної політики, а пріоритетом стане розробка фінансово збалансованих механізмів для підтримки існуючих вугільних потужностей до їх безпечного виведення з експлуатації.
Джерело: Terminal
За матеріалами: WNP.PL
