Іран залишається одним із ключових виробників природного газу у світі, із загальним обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Попри домінування внутрішнього споживання, країна відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні газом Іраку й Туреччини. Водночас, наслідки конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року підсилили слабкі місця іранської газової інфраструктури — брак резервних потужностей, сезонні дефіцити та вразливість до атак на ключові об’єкти.
Ключові виклики для газового сектору Ірану
- Іран — третій у світі виробник природного газу після США та росії, з обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Основна частина видобутку надходить з родовища South Pars, яке дає понад 70% усього обсягу.
- 95% видобутого газу споживається всередині країни. У 2023 році споживання становило 255 млрд кубометрів, що робить Іран четвертим за обсягом споживання у світі.
- Основні напрями споживання: виробництво електроенергії, промисловість, житловий і комерційний сектор — кожен по 30%, решта — у транспорті та секторі видобутку.
Сезонний дефіцит і вразливість до зовнішніх загроз
- Взимку 2024 року добовий дефіцит природного газу досягав 350 млн кубометрів. Наслідки — обмеження постачання для промисловості та перебої з електроенергією.
- Потужність газосховищ — лише 3 млрд кубометрів, або приблизно 1% річного споживання. Це робить Іран чутливим до будь-яких збоїв у системі.
Удар по інфраструктурі під час конфлікту з Ізраїлем
- 14 червня 2025 року дронова атака вивела з ладу установку обробки газу на South Pars Phase 14, тимчасово скоротивши видобуток на 12 млн кубометрів на добу (4,4 млрд на рік).
- Роботу відновлено 26 червня, ін’єкції в систему передавання відновлені.
- Також спалахнула пожежа на заводі Fajr Jam, однак вона була швидко локалізована, і виробничих втрат не зафіксовано.
- У межах тієї ж кризи було превентивно зупинено всі 7 заводів з виробництва аміаку та сечовини, що вплинуло на ціни в регіоні.
Постачання газу до Туреччини та Іраку
- У 2024 році Іран експортував до Туреччини близько 7 млрд кубометрів газу, що становить 13% її загального постачання газу.
- Постачання газу не переривалося навіть під час червневого конфлікту, як заявили в міністерстві енергетики Туреччини.
- З березня 2025 року Іран виконує угоду з Туркменістаном на 2 млрд кубометрів на рік у форматі swap-доставок до Туреччини — ці постачання також не були перервані.
Залежність Іраку та перспективи самозабезпечення
- Ірак з 2017 року суттєво залежить від імпорту іранського газу для покриття внутрішнього дефіциту.
- У 2023 році обсяг поставок становив 9 млрд кубометрів, у квітні 2024 сторони домовились про підвищення до 50 млн кубометрів на добу.
- Однак фактичні обсяги у 2024 році, ймовірно, були нижчими через внутрішній дефіцит газу в Ірані.
- Поставки відбуваються в межах санкційних винятків США, що дозволяють Іраку імпортувати енергію з Ірану. Однак з березня 2025 року виняток для імпорту електроенергії було скасовано.
Стратегія Іраку до 2030 року
- Ірак планує відмовитися від імпорту іранського газу до 2028 року через нестабільність поставок.
- Країна запроваджує нові концесії та інвестує в утилізацію попутного газу (у 2023 році було спалено 18 млрд кубометрів).
- Також розглядається можливість імпорту LNG через плавучі термінали, однак без суттєвого зростання внутрішнього видобутку Ірак залишатиметься залежним від трубопровідного газу з Ірану.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA
