Призупинення експорту бензину з росії до 31 серпня покликане стабілізувати внутрішній ринок пального на тлі зростання попиту, збоїв у роботі НПЗ та підвищення цін. Обмеження поширюються не лише на трейдерів і склади, а й на виробників пального, фактично закриваючи експортне вікно на період дії заборони. У межах країни ринок слабшає через високі відсоткові ставки, що стримують завчасне формування запасів, тоді як біржові ціни на бензин на СПбМТСБ з початку року різко зросли: АІ-95 – до ≈76 000 руб/т (+~30%), АІ-92 – (+~29%). Водночас росія виробляє 40–44 млн т бензину на рік і забезпечує ≈2% морської торгівлі нафтопродуктами, тож глобальний ціновий ефект очікувано обмежений, але локальні ринки-імпортери (Єгипет, Туреччина) можуть відчути тиск у разі дорожчих альтернатив або логістичних затримок. Додатковий ризик формує анонс США про вторинні санкції щодо покупців російської нафти та 25% мито на Індію, яке набуде чинності через 21 день.
Причини заборони, внутрішні наслідки, зовнішній вплив, геополітика
1. Внутрішні чинники та ціни
- Ціль уряду: забезпечити доступність пального та стримати інфляцію на тлі дефіциту запасів і пікового попиту влітку.
- Обмеження спроможності НПЗ: ремонтні «хвости», санкційні затримки запчастин, а також збої через атаки дронів.
- Фінансовий фактор: високі внутрішні ставки зменшили попит трейдерів/дистриб’юторів на передчасне накопичення запасів, що послабило гнучкість ринку.
- Регуляторний режим: «високоручний», реактивний підхід підриває стійкість постачання.
- Біржові ціни (СПбМТСБ): АІ-95 ≈ 76 000 руб/т (~+30% від початку року), АІ-92 ~+29%.
- Масштаб ринку: випуск бензину 40–44 млн т/рік; частка у світовій морській торгівлі нафтопродуктами ≈2%.
«Заборона експорту свідчить про посилення дефіциту пального, скорочення переробки та зростання втручання уряду для забезпечення доступності пального та стримування інфляції», — Тетяна Мітрова, наукова співробітниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету.
2. Параметри заборони
- Строк: до 31 серпня.
- Охоплення: заборона поширена на виробників пального, а не лише на трейдерів і нафтобази — експортне вікно закрите.
3. Сезонність і логістика
- Піковий попит улітку: сільгоспроботи та інтенсивні автомобільні поїздки (частково через затримки авіарейсів) знизили запаси.
- Обмежена переробка: ремонт + збої через дрони посилюють дефіцит.
4. Зовнішні ринки: постачання та ціни
- H1 2025: експорт бензину зріс на 25–50% до 2,4–2,5 млн т; серед ключових імпортерів — Єгипет і Туреччина.
- Глобальний ефект: обмежений через невелику частку росії у світовій морській торгівлі бензином.
- Локальний ефект: у країнах, залежних від російського пального, ціни можуть зрости, якщо альтернативи дорожчі або мають затримки.
- Винятки: окремі держави ЄАЕС (зокрема Киргизстан) — через безмитні міжурядові угоди про постачання.
- Ризик посередницьких потоків: покупці в Африці й Азії, що беруть знижене пальне через посередників, можуть зіткнутися з скороченням пропозиції.
5. Геополітичні шоки попиту/пропозиції
- США: оголошено про намір запровадити «набагато більше» вторинних санкцій проти країн, що купують російську нафту.
- Індія: підписано указ про додаткове 25% мито; набуття чинності — через 21 день.
«Ви побачите набагато більше. Ви побачите стільки вторинних санкцій», — президент США Дональд Трамп (пояснюючи підхід до країн, які купують російську нафту).
6. Висновки
- Внутрішній ринок росії: заборона — антикризовий крок на тлі дефіциту запасів, піку сезонного попиту, обмеженої переробки та високих ставок.
- Зовнішні ринки: глобальна ціна бензину суттєво не зміниться, проте локальні ринки-імпортери відчують ризик подорожчання через дорожчі альтернативи/логістичні збої.
- Політичний ризик: розширення вторинних санкцій і 25% мито на Індію здатні перекроїти торгові потоки і підвищити волатильність цін на нафтопродукти.
Джерело: Terminal
За матеріалами: Anadolu Agency



