Після атак Ірану на два танкери ADNOC 14 липня рух суден через Ормузьку протоку різко скоротився, а США поновили блокаду іранських портів. Через Близький Схід проходить ресурс, який забезпечував близько 48% азійського імпорту LPG. Нова ескалація створює ризик затримок, подорожчання фрахту й посилення конкуренції за американський пропан і бутан.
Судноплавство знову сповільнилося після атак на танкери
Іран 14 липня атакував два танкери, пов’язані з флотом національної нафтової компанії ОАЕ ADNOC. Після ударів судновласники почали обережніше ставитися до проходження Ормузької протоки, а інтенсивність руху через ключовий енергетичний маршрут різко знизилася. США водночас поновили блокаду іранських портів, хоча відмовилися від раніше запропонованого 20-відсоткового збору за транзит через протоку.
Атаковані судна перевозили не LPG, однак подія безпосередньо впливає на безпеку всього комерційного судноплавства в регіоні. Для ринку скрапленого нафтового газу головним ризиком є не підтверджене припинення експорту, а можливе скорочення кількості суден, готових заходити до Перської затоки, затримки завантажень і збільшення тривалості рейсів.
Близький Схід забезпечував 48% азійського імпорту LPG
За даними Kpler, наведеними Reuters, у 2025 році країни Близького Сходу постачали до Азії близько 1,54 млн барелів LPG на добу, або 48% сукупного імпорту регіону. США забезпечували ще 1,26 млн барелів на добу, що відповідало приблизно 39%.
Попереднє загострення вже показало чутливість LPG до обмежень судноплавства. У березні 2026 року експорт із Близького Сходу скоротився на 73% порівняно з лютим — до 419 тис. барелів на добу. Премії на квітневі партії пропану й бутану з Перської затоки тоді досягали рекордних $250 за тонну до березневих свопів Saudi Contract Price.
Американський ресурс не може повністю замінити Перську затоку
Під час попередньої кризи постачальники зі США збільшили експорт LPG до рекордних 2,7 млн барелів на добу, з яких близько 1,8 млн барелів прямувало до Азії. Проте американські термінали вже працювали майже на межі потужності, а доставка з узбережжя Мексиканської затоки до Азії тривала понад 30 днів проти приблизно двох тижнів із Близького Сходу.
Це обмежує швидкість заміщення близькосхідного LPG. Якщо азійські імпортери знову збільшуватимуть закупівлі у США, конкуренція за вільні партії й великі газовози посилиться. Для європейського та чорноморського ринків каналом впливу стане не лише ситуація в Ормузькій протоці, а й доступність американського ресурсу та вартість його доставки.
Зниження липневих цін не усунуло ризику фрахту
На початку липня Saudi Aramco знизила офіційну ціну пропану на $180 за тонну — до $580, а бутану на $220 — до $600 за тонну. Алжирська Sonatrach, чиї котирування є орієнтиром для Середземномор’я та Чорноморського регіону, встановила липневу ціну пропану на рівні $518, а бутану — $600 за тонну.
Нова військова ескалація не означає автоматичного скасування цих цін. Вона створює розрив між вартістю товару в порту відвантаження та кінцевою ціною доставленого LPG. Навіть за незмінної контрактної ціни зростання фрахту, триваліші маршрути або затримки суден можуть частково нейтралізувати липневе здешевлення пропану й бутану.
Джерела: Reuters: атаки на танкери й судноплавство в Ормузькій протоці, Associated Press: поновлення блокади іранських портів, Reuters: структура й логістика світового ринку LPG, Reuters: липневі ціни Saudi Aramco і Sonatrach.
