Ірландія запустила першу в історії дорожню карту сталого авіаційного палива (SAF), визначивши довгострокову стратегію декарбонізації авіаційного сектору та відповідності кліматичним цілям ЄС. Документ окреслює чотири основні напрями: підтримка виробництва, забезпечення ринкової впевненості, стимулювання співпраці та збільшення використання SAF.
SAF в Ірландії: шляхи розвитку та виклики
- Попит та дефіцит постачання: авіаційний сектор Ірландії, зосереджений у Дубліні та Шенноні, повинен досягти цілей ReFuelEU Aviation: 2% SAF у 2025, 6% у 2030, 20% у 2035 і 70% у 2050.
- Прогнозований попит: до 2030 року – 88 000 т, до 2035 – 318 000 т, що перевищує дві третини світового виробництва SAF у 2023 році.
- Вартість: SAF у 2–7 разів дорожче за традиційне авіаційне пальне; синтетичні eSAF прогнозуються ще дорожчими.
Можливості виробництва SAF в Ірландії
- Короткострокові: спільне перероблення наявних НПЗ із використанням відпрацьованих масел і тваринних жирів.
- Середньострокові: передові біопалива з аграрних і лісових відходів.
- Довгострокові: синтетичні eSAF, що базуються на 37 ГВт офшорної вітрової потужності до 2050 року.
- Інвестиції: 750 млн євро у 2025 році на інфраструктуру для відновлюваної енергії, яка забезпечить масштабне виробництво eSAF.
Зобов’язання авіакомпаній та впровадження
- Aer Lingus – 10% SAF до 2030, Ryanair – 12,5%.
- Паливо складає майже третину операційних витрат, тому підтримка цін важлива для впровадження SAF.
- Дорожня карта передбачає оновлення для подолання бар’єрів імпорту та внутрішнього виробництва у відповідності до стандартів ЄС та ICAO.
«Ця дорожня карта визнає важливий внесок сталого авіаційного палива у декарбонізацію авіаційної галузі та надає основу для його впровадження в Ірландії» — міністр транспорту Дарраг Обрайн
Глобальний контекст SAF
- ЄС встановлює обов’язкові цільові показники: 2% SAF до 2025, 6% до 2030, 20% до 2035 і 70% до 2050.
- Франція – 1% SAF; Німеччина та Нідерланди підтримують розширення НПЗ і субсидії для забезпечення постачання.
- США – податкові стимули (Inflation Reduction Act) до $1,75 за галон до 2027 року, потім – новий кредит на чисте паливо, що спонукає багатомільярдні контракти між авіакомпаніями та виробниками.
- Азія: Японія – 10% SAF до 2030; Сінгапур – найбільший НПЗ SAF (1 млн т/рік); Китай тестує SAF, але обов’язкове змішування на національному рівні ще не введено.
- Технології: більшість SAF виробляється шляхом HEFA із відпрацьованих масел та тваринних жирів; майбутнє – синтетичні eSAF, alcohol-to-jet та Fischer-Tropsch палива, які дорожчі за традиційне пальне у 2–7 разів.
Висновки
- Ірландія створює структуровану дорожню карту для розвитку SAF попри високу вартість та обмежене постачання.
- Прогнозований попит до 318 000 т до 2035 року підкреслює необхідність масштабного розвитку внутрішнього виробництва та підтримки авіакомпаній.
- Державні політики і фінансова підтримка є ключовими для ринкової впевненості та довгострокового впровадження SAF у ЄС та глобально.
- Розвиток технологій, включно з eSAF та передовими біопалива, забезпечує досягнення кліматичних цілей до 2050 року.
Джерело: Terminal
За матеріалами: spglobal.com




