Масова експансія китайських автовиробників на світові ринки трансформує глобальну автомобільну промисловість. Понад 76% китайського експорту авто з 2020 року становили бензинові автомобілі, які не вдається продати на внутрішньому ринку через швидке зростання популярності електрокарів. Цей процес є прямим наслідком державної промислової політики Пекіна та створює нові геополітичні виклики для країн Європи, Латинської Америки та Африки.
Стратегічний тиск: як китайські бензинові авто захоплюють ринки країн, що розвиваються
Геополітичний контекст та масштаби явища
Попри те, що західні політики зосереджені на загрозі від субсидованих китайських електромобілів, реальна конкуренція для американських та європейських автовиробників загострюється саме у сегменті бензинових авто. Згідно з даними консалтингової компанії Automobility, 76% китайського експорту автомобілів з 2020 року становили машини з ДВЗ. Загальний щорічний обсяг експорту зріс з 1 мільйона до, ймовірно, понад 6,5 мільйонів цього року. Водночас лише експорт бензинових авто з Китаю минулого року був достатнім, щоб зробити країну світовим лідером за обсягами експорту автомобілів.
Цей бум спричинений тією ж політикою субсидій для електромобілів, яка підірвала бізнес у Китаї для таких гігантів, як Volkswagen, GM та Nissan, розв’язавши руйнівну ценову війну. Наслідки цієї промислової політики мають далекосяжний характер.
Ключові драйвери експансії: надлишкові потужності та державна підтримка
- Надмірні виробничі потужності. Швидке зростання виробництва електромобілів призвело до простою потужностей, здатних випускати до 20 мільйонів бензинових авто щорічно. Цей невикористаний ресурс підвищує витрати, змушуючи виробників перенаправляти продукцію на експорт.
- Державна власність як гарантія. Державні автогіганти, такі як SAIC, BAIC, Dongfeng та Changan, які історично залежали від спільних підприємств з іноземними компаніями, тепер активно нарощують експорт.
- Експорт як питання виживання. За словами менеджерів Chery, Dongfeng та FAW, жорстка конкуренція на внутрішньому ринку зробила експорт життєво необхідним для зростання та прибутку.
«Китай настільки перенасичений автомобільними компаніями, що ситуація на межі боротьби на виживання», – вважає Джайлз Тейлор, віце-президент з дизайну FAW.
Географія експансії: нові фронти боротьби за ринки
Китайські виробники зосереджені на країнах, що розвиваються, та ринках другого ешелону, де слабка зарядна інфраструктура обмежує попит на електромобілі.
- Європа (Східна Європа): У Польщі з 2023 року запустили продажі або анонсували їх 33 китайські бренди, багато з яких продають переважно бензинові авто. Локальні експерти називають кількість нових конкурентів «божевіллям».
- Латинська Америка: Мексика стала найбільшим напрямком експорту для Китаю. Прогнози передбачають, що частка китайських брендів на ринку Мексики сягне 14% цього року, що змусило уряд підвищити тарифи на китайські авто з 20% до 50%. У Чилі китайські бренди вже захопили майже третину ринку.
- Африка: У Південній Африці частка китайських автовиробників у першій половині року становила майже 16% (порівняно з 10% роком раніше). Вони продали близько 30 000 бензинових автомобілів та лише 11 електромобілів.
- росія: Геополітичний фактор відігравав ключову роль до втручання москви. У 2024 році частка китайських авто на ринку рф зросла до 64% (близько 900 000 автомобілів), перш ніж москва подвоїла збори на імпорт, різко скоротивши потік.
«Справжня битва між китайськими автовиробниками та традиційними автовиробниками відбувається не в Європі. Це не відбувається в Сполучених Штатах. Це відбувається на ринках країн, що розвиваються», – зазначив Феліпе Муньйос, автомобільний аналітик дослідницької компанії JATO Dynamics.
Стратегії та реакція місцевих виробників
Китайські компанії демонструють гнучкість, адаптуючись до попиту:
- В Уругваї Dongfeng продає пікапи з двигунами внутрішнього згоряння, які є модифікацією моделі Nissan Frontier, але коштують приблизно на $9,500 дешевше.
- У Південній Африці Changan очікує, що найпопулярнішою моделлю стане дизельний пікап, а не електромобіль.
Традиційні автовиробники починають реагувати. Stellantis робить акцент на локалізації виробництва для захисту ринкових часток. GM та Hyundai оголосили про співпрацю у розробці автомобілів для Південної Америки для зниження витрат. Водночас Volkswagen розглядає можливість експорту автомобілів, вироблених у Китаї, на більшу кількість закордонних ринків.
Висновки та геополітичні наслідки
- Промислова політика як зброя. Експортний бум бензинових автомобілів є прямим і часто непередбачуваним наслідком агресивної китайської промислової політики щодо електромобілів, що демонструє її системний вплив на глобальну економіку.
- Зміна структури глобальної конкуренції. Конкуренція переноситься з розвинених ринків Європи та США на ринки країн, що розвиваються, де традиційні виробники були менш активними.
- Протекціоністська реакція. Такі країни, як Мексика, росія та Південна Африка, вже вживають заходів (тарифи, збори) для захисту власного виробництва та інтересів традиційних автовиробників, що свідчить про зростання геополітичної напруги навколо торгівлі.
- Тимчасова стратегія. Експорт бензинових авто є для китайських держпідприємств стратегією виживання та підтримки потужностей доти, доки глобальний попит на електромобілі не досягне достатнього рівня для реалізації довгострокової мети Пекіна щодо домінування у цьому секторі.
Джерело: Terminal
За матеріалами thedailystar
