Міжнародний валютний фонд 15 липня 2026 року повідомив, що нафтовий ринок витримав початковий шок війни на Близькому Сході завдяки слабшому попиту, додатковому видобутку та використанню запасів. Водночас МВФ наголосив: простір для пом’якшення наступних шоків зменшився.

Запаси, додатковий видобуток і скорочення попиту допомогли уникнути сильнішого цінового стрибка, але ці запобіжники вже частково використані

У блозі МВФ зазначено, що найбільший за десятиліття збій на світовому нафтовому ринку мав би спричинити різкіше зростання цін. Після початкового стрибка на старті війни на Близькому Сході ціна нафти стабілізувалася в діапазоні 90–100 доларів за барель, що було нижче найгірших побоювань ринку.

МВФ пояснив цю реакцію трьома чинниками: нижчим попитом, збільшенням видобутку та вилученням запасів. До війни, за оцінкою МВФ, постачання перевищувало попит приблизно на 2 млн барелів на добу. Саме цей запас міцності допоміг пом’якшити удар, коли війна фактично закрила Ормузьку протоку й обмежила доступ до приблизно 20 млн барелів на добу сирої нафти та нафтопродуктів, що відповідає одній п’ятій світового споживання.

У матеріалі також зазначено, що виробники Перської затоки переорієнтовували частину потоків: Саудівська Аравія використовувала трубопровід до порту Янбу на Червоному морі, а ОАЕ завантажували порт Фуджейра за межами протоки майже до межі можливостей. Для ринку дизельного пального це важливо через зв’язок між доступністю нафти для НПЗ, маржею переробки та експортом готових нафтопродуктів.

«Оскільки напруженість в Ормузькій протоці знову зростає, цей простір тепер менший і далі скорочується, оскільки резервні потужності вже задіяні, попит стиснувся, а запаси були використані», — йдеться в оцінці МВФ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Monetary Fund.