Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, але подальша політика Пекіна залишається невизначеною.

Висока маржа створює стимул повернути більше пального на експорт

20 липня Reuters повідомив про можливий перелом у китайській політиці щодо експорту нафтопродуктів. Пекін раніше неофіційно обмежив зовнішні постачання, щоб захистити внутрішній ринок після різкого погіршення логістики через Ормузьку протоку.

За даними Kpler, у червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів. У липні аналітична компанія відстежує вже близько 787 тис. барелів на добу, тобто приблизно удвічі більше.

Економічний стимул для збільшення переробки та експорту різко посилився. 17 липня газойль, який є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $143,03 за барель. Його премія до Brent становила $54,93 за барель проти $18,94 напередодні початку війни з Іраном 27 лютого.

Китай скоротив переробку до мінімуму з пандемії

Потенційне відновлення експорту відбувається після глибокого скорочення китайської нафтопереробки. У червні імпорт сирої нафти впав до 7,12 млн барелів на добу — найнижчого рівня з жовтня 2016 року та на 41,3% нижче показника червня 2025 року.

Обсяг переробки скоротився до 12,47 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником із березня 2020 року. Одним із чинників такого падіння були саме обмеження на експорт готового пального.

Для європейського дизельного ринку збільшення китайських постачань важливе опосередковано. Додатковий продукт в Азії може зменшити потребу регіональних покупців у вантажах з інших напрямків у момент, коли запаси газойлю в ARA перебувають на багаторічному мінімумі. Водночас нове загострення навколо Ормузької протоки зберігає ризик того, що Китай знову віддасть перевагу внутрішній енергетичній безпеці перед експортом.

Ситуація підтверджує попередній висновок «Термінала», що дешевша нафта не обов’язково означає дешевше дизпальне: доступність готового продукту дедалі більше визначають завантаження НПЗ, експортні обмеження та логістика.

Джерела: Reuters.