Ринок деревини в Україні за останні роки зазнав значних перетворень. Так, завдяки реформі, з липня 2021 року державні лісові господарства реалізують сировину виключно на ліцензованих товарних біржах, які отримали відповідну ліцензію від НКЦПФР. Це зробило торгівлю деревиною доступною, прозорою та конкурентною.

Участь у торгах може взяти кожен охочий. Ціни на аукціонах формуються за ринковим принципом попиту та пропозиції, тож учасники можуть продати чи придбати ресурс за реальною його вартістю.

За словами заступника генерального директора Української енергетичної біржі Костянтина Шевчука, реформа ринку деревини дозволила вивести його на новий європейський рівень.

Костянтин Шевчук. Фото надано УЕБ

«Раніше в Україні існувало багато електронних торгових майданчиків на яких реалізовували деревину. Діяльність цих платформ реально не регулювалася ні в контексті законодавства, ні в питанні відповідального органа влади. Тому ефективне функціонування великої кількості таких торгових операторів було під великим сумнівом. Учасники ж ринку скаржились на те, що не можуть навіть потрапити на торги деяких майданчиків, не говорячи вже про виграш на них. Також лісгоспи продавали ресурс за прямими контрактами, що надавало можливість використання вже інших схем, які значно знижували доходи держави. З запровадженням реформи вдалося ліквідувати тіньові схеми продажу легітимної деревини. Всі операції на ліцензованих товарних біржах проходять під наглядом НКЦПФР», – розповів Костянтин Шевчук.

Важливим елементом у біржовій торгівлі деревиною є виконання контрактів сторонами. Для того, щоб уникнути недобросовісної конкуренції, коли компанії підіймають ціну на аукціонах, виграють лоти, а потім не відбирають придбаний ресурс, чим завдають збитків лісгоспам, або навпаки, лісові господарства не виконують своїх зобов’язань, на ліцензованих біржах був запроваджений моніторинг виконання договорів. Спеціалісти біржі з’ясовують чому був зірваний контракт, яка сторона не виконала свої зобов’язання й до неї застосовують штрафні санкції.

«З самого початку біржової торгівлі деревиною рівень виконання договорів складав близько 50%. Завдяки впровадженню моніторингу, зокрема на УЕБ, у 2022 році цей показник був вже на рівні 80%. У 2023 році нам вдалося підняти його до близько 90%, що вже вважається прийнятним, адже слід враховувати форс-мажорні обставини – фактор війни, погодні умови та інші, що впливають на заготівлю та транспортування ресурсу», – зазначив Костянтин Шевчук.

Слід наголосити, що з провадженням реформи на ринку деревини, біржі намагаються зробити максимально зручні умови торгів для учасників. Так, на УЕБ вираховують цінові індикативи, а саме місячні та тижневі індекси середньозважених цін на сировину. Вони сформовані за даними постійних аукціонів. На необроблену деревину індекси вираховуються виходячи з середньозваженої ціни відповідної до сортименту, породи та класу якості необробленої деревини. На деревину дров’яну індекси цін розраховуються за типом призначення та за групами порід товару. Це дозволяє учасникам прослідити за формуванням вартості того чи іншого продукту, проаналізувати кон’юнктуру ринку та розрахувавши свій діловий потенціал здійснити вигідну торговельну операцію.

Також цьому допомагає аналітичний модуль, що в онлайн режимі показує географію торгів, кількість виставленої на продаж сировини, її породи, кількість учасників та інше. Всі ці інструменти доступні кожному на сайті УЕБ.

Відкриті торги на УЕБ й для іноземних партнерів – нерезидентів.

«На експорт необробленої деревини з 9 квітня 2015 року у нас запроваджений мораторій. Але пиломатеріали за кордон продавати можна. Загалом 85-90% українських виробів з деревини йдуть на експорт. Якщо у майбутньому Україна зможе продавати за кордон хоча б залишкові обсяги необробленої деревини, що були нереалізовані на торгах, то це б дозволило зробити ще один потужний крок до розвитку ринку та підштовхнуло лісгоспи до більшої комерційної діяльності», – підсумував Костянтин Шевчук.