Російські танкерні санкції не зупинили судна, що перевозять московську нафту. Майже третина суден з чорного списку повернулися до роботи. Швидкість, з якою вони повертаються до роботи, зростає.

Щонайменше 21 з 72 танкерів, які потрапили під санкції Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, Казначейства Великої Британії або Європейського Союзу в останньому році, завантажили загалом 24 вантажі російської нафти з того часу, як вони були визначені у відповідь на вторгнення Москви в Україну у 2022 році.

Поєднання підвищеної довіри з боку покупців і, зокрема, відсутність занепокоєння щодо заходів, запроваджених Лондоном, ймовірно, допомогли Москві та її клієнтам знайти обхідні шляхи.

Темпи повернення танкерів до експлуатації зростають: згідно з даними відстеження суден, зібраними агентством Bloomberg, щонайменше сім танкерів прийняли вантажі за перші десять днів жовтня. Це в порівнянні з шістьма танкерами в серпні й вересні та лише п’ятьма танкерами до цього.

Спочатку танкери з чорного списку простоювали. Жодне з підсанкційних суден не перевезло жодного вантажу російської або будь-якої іншої нафти до квітня — через шість місяців після того, як були названі перші судна. Після того, як ці перші вантажі були успішно доставлені, використання санкційних танкерів різко зросло.

Перші санкції були введені США 12 жовтня 2023 року, коли вони вжили заходів проти двох кораблів, SCF Primorye і Yasa Golden Bosphorus, за транспортування російської нафти, проданої вище верхньої межі ціни в 60 доларів за барель, яка була введена з метою обмеження доходів Москви від продажу нафти.
Заходи, запроваджені Великою Британією, видаються найменш ефективними. Майже дві третини від загального обсягу вантажів, завантажених до цього часу, були перевезені суднами, що потрапили під санкції Лондона. Усі танкери, які працювали у вересні та жовтні, потрапили під санкції Великої Британії, і лише один з них — під санкції Брюсселя.

Це означає, що дві третини всіх суден, які перебували під санкціями Великої Британії, повернулися до роботи.

На противагу цьому, дії США виявилися більш ефективними. Лише шість вантажів було перевезено на чотирьох з 39 танкерів, внесених Вашингтоном до чорного списку. Більшість танкерів, які потрапили до списку OFAC, простоювали з моменту внесення до нього, деякі з них — майже 11 місяців.

Крім того, 50 суден були перейменовані з моменту введення санкцій, багато з них одночасно змінили прапор. Тринадцять з підсанкційних суден зараз ходять під прапором Барбадосу, судновий реєстр якого знаходиться у Верховній комісії цієї країни в Лондоні.

Більшість вантажів сирої нафти прямували до китайських портів, але близько третини з них опинилися в Індії — ознака того, що попереднє небажання цієї країни мати справу з суб’єктами, що потрапили під санкції, залишилося в минулому.

У той час як всі перші постачання на санкційних танкерах були завантажені в Новоросійську на чорноморському узбережжі Росії, пізніші вантажі були отримані майже в усіх російських експортних портах. Частково це відображає рішення влади Великої Британії назвати судна, які працюють виключно в тихоокеанських портах Росії, санкційними.

Навіть якщо підсанкційні судна знову простоюють, танкери з чорного списку — це лише незначна частина тіньового флоту, накопиченого Росією для переміщення своєї нафти та нафтопродуктів поза межами досяжності західних держав. Це знижує ефективність заходів, оскільки є багато інших кораблів, які продовжують перевозити нафту й приносити Кремлю прибутки.

Джерело: Bloomberg

Переклад: DeepL.com