Президент США Трамп пообіцяв попросити ОПЕК збільшити видобуток. Зниження цін на нафту вплине не лише на ОПЕК, але й на виробників нафти в США. ОПЕК має зовсім інший порядок денний, ніж Трамп, і не збирається робити те, що він хоче, лише тому, що він добре просить.
Одним із перших розпоряджень президента Трампа після першого сплеску розпоряджень було оголосити, що він попросить ОПЕК збільшити видобуток нафти, щоб знизити ціни. Трамп пообіцяв американцям дешеву енергію, і він пообіцяв швидко покласти край війні в Україні, що, на його думку, призведе до зниження цін на нафту. Лише ОПЕК мала погодитися, але не погодилася. Це може бути перша перевірка реальності Трампа цього терміну.
Трамп, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, сказав, що був здивований тим, що виробники ОПЕК не подбали про ціни на нафту перед виборами в США в листопаді. «Ви повинні знизити ціну на нафту», — сказав він. «Це закінчить цю війну. Ви могли б закінчити цю війну».
Попри те, що, на перший погляд, правдоподібний, цей аргумент є таким же сумнівним, як і аргумент про те, що санкції працюють, а російська економіка в тріщинах, про що свідчить оновлений звіт Світового банку про основні економіки за 2024 рік, у якому він відніс росію до країн з високим рівнем доходу, причому на душу населення, вперше з 2015 року.
Проте є більші проблеми з ідеєю Трампа про те, щоб ОПЕК відкрила крани, щоб допомогти йому виконати свою передвиборчу обіцянку щодо дешевої енергії. По-перше, наслідний принц Саудівської Аравії може бути другом Трампа, але у нього є власні пріоритети, і фінансування його «Бачення 2030» є номером один у списку, для чого йому потрібні вищі, а не нижчі ціни на нафту та продовження партнерства з росією.
Крім того, є внутрішня проблема: низькі ціни на нафту – це не те, що хочуть почути чи побачити американські бурильники. Насправді американським буровикам подобаються ціни там, де вони є, і вони не заперечували б, щоб вони зросли. Іншими словами, цілі Трампа щодо здешевлення енергії та збільшення видобутку нафти й газу в США прямо і досить різко суперечать пріоритетам ОПЕК. Дружба з кронпринцем Мухаммедом не допоможе, тому що ОПЕК байдужа до політики. ОПЕК піклується про ринок нафти.
За темою: Іран закликає ОПЕК об’єднатися проти санкцій Трампа
Амена Бакр, керівник відділу досліджень Близького Сходу з енергетики та ОПЕК у Kpler, нещодавно детально розповіла про ситуацію з Трампом і ОПЕК в аналізі для Semafor, де вона зазначила, що ОПЕК не відповіла на заклики Трампа збільшити видобуток і навряд чи коли-небудь подумає про те, щоб відповісти прихильно, оскільки «за своєю суттю вона залишається зосередженою на управлінні ринком, а не на політичному позуванні. Це включає міцне утримання росії в альянсі, щоб зберегти максимальний вплив на глобальне постачання».
Це, звичайно, не те, що президент США був би радий почути, але існує більше ніж одна причина поведінки ОПЕК. За словами Бакра, окрім важливості росії для впливу розширеної групи на глобальні ринки нафти, існує питання підтримки внутрішньої згуртованості та єдності. За її словами, «держави-члени з обережністю ставляться до будь-яких кроків, які можна витлумачити як схиляння перед Трампом, особливо якщо це загрожує внутрішнім розколом або загрожує незалежності альянсу та втраті членів».
Іншими словами, ОПЕК має зовсім інший порядок денний, ніж Трамп, і не збирається робити те, що він хоче, лише тому, що він добре просить. Звичайно, це, швидше за все, означає, що він колись перестане ласкаво просити, але це навряд чи змінить тактику ОПЕК. Особливо зараз, коли, здається, Трамп нарешті знайшов час розробити свою політику щодо Ірану, яка, як не дивно, є поверненням до максимального тиску, спрямованого на зведення експорту нафти з Ірану до нуля з заявленою метою перешкодити країні розробити ядерну зброю.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, решта ОПЕК має достатньо резервних потужностей для покриття потенційних втрат іранських барелів. Проте, як завжди, Міжнародне енергетичне агентство досить вибірково у своїх спостереженнях. ОПЕК справді має вільні потужності, щоб компенсувати втрату постачання нафти з Ірану. Чого, здається, немає, так це бажання. ОПЕК неодноразово демонструвала, що вона не буде слідувати чиємусь порядку денному, крім свого власного. Це означає, що картель почне збільшувати виробництво, лише якщо його влаштовує траєкторія міжнародних цін. Це справді так просто.
Існує також додаткова проблема, яку представляє рішення ОПЕК виключити Управління енергетичної інформації США зі своїх списків вторинних джерел — точок збуту, які воно використовує для підрахунку видобутку нафти. ОПЕК також відмовилася від Rystad Energy — колишньої консалтингової компанії в галузі енергетики, яка з часом набула упереджень про перехід, не схожих на МЕА. Що стосується EIA, то важливість відмови ОПЕК від нього як від вторинного джерела інформації про видобуток не означає нічого хорошого про відносини Трампа з картелем. «Імовірно, ОПЕК тепер розглядає EIA як [безпосередню] державну агенцію США», — сказав один колишній чиновник ОПЕК.
За матеріалами: oilprice.com
