Дональд Трамп знову привернув увагу світу до України, запропонувавши «угоду століття»: мир у обмін на доступ до українських природних ресурсів. Президент США заявив, що готовий укласти угоду на 500 мільйонів доларів для отримання доступу до рідкісноземельних металів та газотранспортної інфраструктури України.

Ця ідея не нова: ще минулого року Володимир Зеленський включив питання розробки ресурсів у свій «план миру» з 10 пунктів. Однак, чи реально це може стати ключем до завершення війни?

Рідкісні метали: головний козир України

Україна володіє значними запасами рідкісноземельних металів, таких як лантан, цезій, неодим, ербій та ітрій, які використовуються у високотехнологічних галузях — від ядерної енергетики до виробництва лазерів. За даними геологічних досліджень, Україна також має поклади літію, берилію, марганцю, гафнію, цирконію та графіту. Останній, до речі, становить 20% світових запасів і є критично важливим для виробництва акумуляторів та ядерних реакторів.

Однак близько 40% родовищ рідкісноземельних металів знаходяться під контролем російських військ. Наприклад, з чотирьох родовищ літію Україна контролює лише два. Це значно обмежує можливості країни для швидкого залучення інвестицій у цю галузь.

Чому Трамп заговорив про Україну?

США активно шукають альтернативні джерела рідкісноземельних металів на тлі ескалації торгівельної війни з Китаєм. Пекін, який контролює більшу частину світового ринку цих ресурсів, нещодавно ввів обмеження на експорт п’яти рідкісних металів у відповідь на санкції США. Україна, з її потенціалом, може стати одним із ключових постачальників для Заходу. Але чи готові інвестори ризикнути?

Інвестиції та виклики

До війни Україна не могла похвалитися масштабними розробками рідкісноземельних металів. Інвестори уникали цієї галузі через бюрократію, корупцію та невизначеність правового поля. Навіть зараз, коли Зеленський демонструє готовність відкрити доступ до геологічних даних, процес залучення інвестицій залишається складним. Для оцінки запасів за міжнародними стандартами потрібні мільйони доларів і роки роботи.

Газові сховища: короткострокова перспектива

Більш реалістичним виглядає пропозиція України використовувати свої підземні сховища газу (ПХГ) для зберігання зрідженого природного газу (СПГ) з США. Українські ПХГ мають ємність у 31 мільярд кубометрів, що робить їх важливим елементом європейської газової інфраструктури. Це може допомогти стабілізувати поставки газу до Європи, особливо в періоди пікового попиту.

Чи варто чекати миру за ресурси?

Хоча потенціал українських ресурсів вражає (оцінки вартості корисних копалин сягають 15 трильйонів доларів), вони навряд чи стануть вирішальним фактором для завершення війни. Історія показує, що конфлікти мають власну логіку, яка рідко підпорядковується економічним інтересам. Крім того, значні інвестиції, необхідні для розробки ресурсів, можуть бути спрямовані на відбудову економіки та інфраструктури.

За матеріалами: haqqin.az