Обороноздатність Європи під загрозою через невідповідність ланцюгів постачання та промислових потужностей. Агресивні цілі щодо зменшення викидів можуть підірвати ключові галузі, такі як сталеливарна, алюмінієва та суднобудівна промисловість. Підвищення витрат на оборону може змусити переглянути зелені ініціативи.

Європа у кризі
Безпека та оборона Європи перебувають у кризовому стані. Підхід нової адміністрації Трампа до змін щодо відносин з Європою ставить під загрозу військову та безпекову структуру континенту. Заклики Брюсселя (ЄС та НАТО) щодо збільшення оборонних витрат у Європі, включаючи Великобританію, зустріли позитивну реакцію. Країни Європи обговорюють потенційні інвестиції у розмірі 200-300 мільярдів доларів у військову техніку та розширення армій у найближчі роки. Однак на горизонті виникає «Чорний лебідь», який може підірвати всі ці зусилля.

Хоча провідні європейські країни, такі як Польща, Франція, Німеччина та Великобританія, планують збільшити оборонні бюджети до 3-5% ВВП, що свідчить про наявність коштів, ринкові сили не в змозі задовольнити попит. Заклик генерального секретаря НАТО Марка Рютте до переходу на «військову економіку», спочатку зустрінутий скептично, тепер видається необхідним, особливо на тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі. Перспектива того, що Європі доведеться самостійно протистояти Росії та іншим загрозам, стає все реальнішою. Проте політики все ще вагаються щодо розв’язання основних проблем.

Реальна загроза: стратегія енергетичного переходу Європи
Найближчим часом оборонні операції залишатимуться залежними від вуглеводнів. Танки, літаки та кораблі потребують величезних обсягів нафтопродуктів для функціонування. Звіт Нідерландського центру міжнародної енергетичної політики (CIEP) «Гра в Дженгу з європейською промисловістю» вже попереджав про крихкий стан нафтопереробної та виробничої галузей Європи — ключовий фактор, який часто ігнорується у дискусіях про безпеку.

Більш нагальною проблемою є вплив агресивної політики енергетичного переходу на безпеку та промислові можливості Європи. Європейський зелений курс, звіт Драгі та новий європейський омнібус закликають до швидкого зменшення викидів та електрифікації промисловості. Хоча ці цілі є благородними з екологічного погляду, вони наразі несумісні з нагальними потребами безпеки Європи. Наполегливий тиск Брюсселя на суворе виконання Паризької угоди ризикує не лише підірвати ключові промислові сектори, такі як сталеливарна, алюмінієва та суднобудівна галузі, але й підірвати обороноздатність континенту.

Час переглянути зелені ініціативи
Світ змінився. Найбільшою загрозою більше не є глобальне потепління, а військова загроза на кордонах Європи. Якщо європейські лідери не переглянуть свою низьковуглецеву політику, вони ризикують поставити під загрозу безпеку континенту. Деякі з найбільш радикальних зелених ініціатив, можливо, доведеться призупинити — адже якщо Європа не діятиме, вона може скоро опинитися в ситуації, коли «нагріватиметься» зовсім іншими способами.

За матеріалами: oilprice.com