Попри глобальну невизначеність у сфері політики та попиту, яка стримує інвестиції в чисті промислові технології, Європа зберігає провідну позицію в декарбонізації сталеливарної галузі. Світова активність у цьому секторі знижується, однак ЄС демонструє стабільне зростання вкладень, адаптуючи нові регуляторні та фінансові механізми підтримки.
Світовий спад у низьковуглецевому сталевому виробництві
- У 2026 році очікується зниження введення нових потужностей з виробництва «зеленої» сталі на понад 60% порівняно з попереднім роком — лише $9 млрд інвестицій проти рекордних обсягів минулих років.
- Особливо скорочуються проєкти електродугових печей (EAF) та установок прямого відновлення заліза з готовністю до використання водню.
- Усі основні типи проєктів постраждали, демонструючи злам позитивної тенденції з 2018 року, коли було оголошено про інвестиції понад $160 млрд.
Падіння в Азії та роль Китаю
- Китай згорнув затвердження нових замін сталевих потужностей, що стало ключовим фактором спаду в Азії.
- Дві третини світового обсягу «зеленої» сталі припадає саме на EAF — скорочення тут має масштабні наслідки.
- Політика стримування експансії, зокрема через міжнародний тиск на експорт китайської сталі, стала основою рішень уряду КНР.
Економічна доцільність під питанням
- Технології «нульових викидів» сталі вимагають утричі–вчетверо більших капіталовкладень, ніж традиційні виробничі лінії.
- Фінансова привабливість проєктів знижується на тлі нестабільного прибутку в галузі: ArcelorMittal і POSCO зменшили середній річний показник EBITDA на понад 30% у 2021–2024 роках.
- У США компанія SSAB відмовилася від участі у програмі на $500 млн з декарбонізації сталі через невизначеність майбутнього держфінансування.
Європа тримає лідерство
- 70% нових інвестицій у водневу металургію у 2024 році припало на Європу.
- Загалом вкладено майже $15 млрд у чисті технології, з них 80% — у декарбонізацію сталі.
- Незважаючи на високу вартість, ЄС продовжує активну підтримку галузі через податкові інструменти, цільові плани та угоди компенсації ризиків (CCfD).
Регуляторні заходи ЄС
- Поступова відміна безкоштовних викидних квот до 2026 року — один із ключових елементів стимулювання переходу на чисті технології.
- Програма Steel and Metals Action Plan спрямована на зниження енергетичних витрат, розширення водневих потужностей та доступ до брухту.
- Оновлення Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) передбачає:
- посилення захисту від імпорту з країн із надлишковими потужностями,
- запобігання обходу регуляцій,
- нові завдання щодо кругової економіки.
- Передбачено понад €100 млрд підтримки для декарбонізації промисловості.
Кругова економіка та інші сегменти
- Інвестиції у переробку матеріалів знизились у 2024 році.
- Половину витрат займає переробка пластику, третину — паперу, алюміній — трохи понад 10%.
- Водночас, проєкти з виробництва «зеленого» аміаку зберегли темпи — близько $3 млрд інвестицій.
- У біопластику — спад майже на третину, до $1 млрд.
«ЄС залишається головною рушійною силою декарбонізації промисловості, зокрема в сталеливарному секторі, на тлі глобального спадання інвестиційної активності»
Джерело: Terminal
