Головні тези: 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про відновлення дефіциту автомобільного пального щонайменше в шести регіонах росії після українських ударів по восьми великих нафтопереробних заводах протягом двох тижнів. У Карелії на окремих АЗС запроваджено обмеження продажу дизпального до 50 л, а бензину — до 30 л за одну операцію. Подібні обмеження зафіксовано в Бурятії та Забайкальському краї. Останньою ціллю атаки став Киришський НПЗ — другий за величиною нафтопереробний завод росії. Порушення роботи переробних потужностей створюють ризики для внутрішнього паливного забезпечення та виконання домовленостей щодо експорту російського дизпального.
Після атак на вісім НПЗ російські регіони запроваджують обмеження продажу пального
Дефіцит бензину та дизельного пального знову поширюється російськими регіонами на тлі інтенсивних українських атак на нафтопереробні підприємства. Про це 9 листопада 2026 року повідомило Reuters із посиланням на регіональну владу та російські засоби масової інформації.
За інформацією агентства, протягом двох останніх тижнів українських ударів зазнали щонайменше вісім великих нафтопереробних заводів. Атаки посилилися після 30 жовтня, коли оголошене президентом США Дональдом Трампом припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не набуло практичної чинності.
У північно-західній Карелії регіональна влада запровадила тимчасові обмеження продажу пального на АЗС уздовж автомобільних трас.
Для окремих заправних станцій, контрольованих компанією «Роснефть», встановлено такі ліміти:
- дизельне пальне — не більш ніж 50 л за одну операцію;
- автомобільний бензин — не більш ніж 30 л за одну операцію;
- продаж пального в каністри — тимчасово припинено.
Голова Карелії Артур Парфенчиков пояснив обмеження необхідністю запобігти панічним закупівлям і забезпечити рівномірний розподіл наявного пального між споживачами.
Подібні обмеження на АЗС «Роснефти» зафіксовано в Улан-Уде, столиці Бурятії, та сусідньому Забайкальському краї.
Повідомлення про обмеження продажу також надходили з Нижньогородської, Архангельської, Пензенської областей і Красноярського краю.
Таким чином, Reuters повідомляє не лише про проблеми в окремих містах, а й про поширення локальних паливних обмежень на значну частину території росії. Водночас ці дані не підтверджують суцільного загальнонаціонального дефіциту дизпального.
Останньою ціллю став другий за величиною російський НПЗ у Киришах
У ніч на 9 листопада українські сили атакували нафтопереробне підприємство в місті Кириші Ленінградської області.
Про удар по заводу повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Reuters характеризує Киришський НПЗ як другий за величиною нафтопереробний завод росії.
Підприємство має значення для російського ринку автомобільного пального, зокрема бензину та дизпального.
Однак повідомлення про атаку не містить підтверджених кількісних оцінок пошкоджень, скорочення переробки або втрат виробництва дизельного пального.
Тому визначити фактичний вплив саме цього удару на добовий випуск дизпального поки неможливо.
Важливим є сукупний ефект атак на кілька великих підприємств. Порушення роботи переробних установок може зменшувати виробництво готових нафтопродуктів, обмежувати можливості перерозподілу пального між регіонами та збільшувати залежність локальних споживачів від запасів.
Раніше російські регіони вже стикалися з подібними проблемами влітку 2026 року. Тоді атаки на НПЗ збіглися із сезонним підвищенням попиту, що призвело до обмежень експорту бензину та дизпального.
Зокрема, у липні російська влада запровадила додаткові обмеження зовнішнього продажу дизельного пального для захисту внутрішнього ринку.
Дефіцит усередині росії може ускладнити виконання експортних домовленостей
Відновлення регіонального дефіциту відбувається на тлі спроб москви розширити міжнародні постачання дизельного пального.
Reuters зазначає, що нові атаки на російські НПЗ можуть ускладнити реалізацію домовленостей президентів володимира путіна та Дональда Трампа щодо постачання російського дизпального на світові ринки та до США.
Нові повідомлення Reuters доповнюють цю ситуацію виробничим чинником: навіть за наявності дозволів на експорт і потенційних покупців фактичні відвантаження залежать від доступності готового продукту.
Якщо внутрішній дефіцит зберігатиметься, російській владі доведеться враховувати потреби внутрішнього ринку під час визначення допустимих обсягів зовнішнього постачання.
Водночас повідомлення Reuters не містить кількісної оцінки скорочення російського експорту дизпального саме внаслідок атак останніх двох тижнів.
Для європейського ринку основне значення має можливий перерозподіл міжнародних потоків середніх дистилятів. Подальше скорочення доступного російського ресурсу може впливати на конкуренцію за дизпальне в інших регіонах, хоча прямий імпорт російських нафтопродуктів до ЄС обмежений санкціями.
Для українського ринку фактичний вплив залежатиме від змін європейських гуртових котирувань, міжнародної пропозиції та імпортної логістики. Самі повідомлення про локальні обмеження продажу в росії не дозволяють розрахувати можливу зміну українських цін.
Джерело: Reuters, 09.11.2026 — Fuel shortages return to Russian regions after Ukrainian refinery attacks.
світовий ринок нафти, надлишок нафти, нафтопереробка, дефіцит дизпального, Ормузька протока, Саудівська Аравія | crude oil oversupply, refinery capacity, diesel shortage, Hormuz oil exports, Saudi oil prices
Reuters: світовий ринок наближається до надлишку нафти, але пошкоджені НПЗ стримують виробництво дизпального
Головні тези: 9 листопада 2026 року Reuters повідомило про формування передумов надлишкової пропозиції сирої нафти після відновлення близькосхідного експорту. За даними Kpler, у жовтні загальні поставки нафти з регіону досягли 16,6 млн барелів на добу проти довоєнних 17 млн. Світовий видобуток збільшився до 85 млн барелів на добу, перевищивши середній п’ятирічний рівень. Brent за попередній тиждень подешевшала більш ніж на 17%. Водночас пошкодження переробних потужностей на Близькому Сході та в росії обмежують можливості перетворення додаткової сирої нафти на дизельне й інші види пального. Отже, потенційний надлишок нафти не означає автоматичного усунення дефіциту середніх дистилятів.
Експорт нафти з Близького Сходу майже відновив довоєнні обсяги
Світовий нафтовий ринок переходить від побоювань щодо нестачі сировини до ризику її надлишкової пропозиції. Таку оцінку 9 листопада 2026 року представив оглядач Reuters Рон Буссо.
За даними аналітичної компанії Kpler, у жовтні експорт сирої нафти через Ормузьку протоку становив у середньому 10,3 млн барелів на добу.
Для порівняння, до початку війни цей показник досягав приблизно 13,5 млн барелів на добу. Отже, жовтневий обсяг залишався на 3,2 млн барелів на добу, або близько 23,7%, нижчим за довоєнний рівень.
Проте альтернативні маршрути через саудівський порт Янбу на Червоному морі та термінал Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах дозволили частково компенсувати втрати перевезень через протоку.
З урахуванням цих маршрутів сукупний експорт сирої нафти з Близького Сходу в жовтні досяг 16,6 млн барелів на добу проти приблизно 17 млн барелів на добу до війни.
Таким чином, загальні регіональні відвантаження становили близько 97,6% довоєнного рівня.
Відновленню пропозиції також сприяло збільшення видобутку в США, Бразилії та Канаді.
За оцінкою Energy Aspects, у жовтні світовий видобуток сирої нафти становив 85 млн барелів на добу — найвищий показник від початку війни та на 2 млн барелів на добу більше середнього п’ятирічного рівня.
Водночас збільшення видобутку і відвантажень не означає, що світовий ринок уже перейшов до стійкого профіциту. Для такого висновку необхідно враховувати споживання, запаси, обсяги переробки та можливість зберігання надлишкової сировини.
Саудівська Аравія знижує ціни на нафту, але попит НПЗ залишається обмеженим
Посилення конкуренції між постачальниками вже позначилося на ціновій політиці найбільших виробників.
Саудівська Аравія знизила грудневу ціну свого основного експортного сорту Arab Light для азійських покупців на $2 за барель порівняно з листопадом.
За інформацією Reuters, після цього офіційна ціна сорту встановлена з дисконтом $6,50 за барель до середнього показника Oman/Dubai. Це найнижчий рівень відповідного цінового диференціалу від травня 2020 року.
Одночасно премія нафти Oman до Dubai, яка в середині вересня становила $34 за барель, минулого тижня знизилася до $0,95 за барель, після чого частково відновилася до $1,76.
Значне скорочення премій відображає посилення конкуренції за покупців сирої нафти.
Однак нинішня ситуація відрізняється від звичайного циклу надлишкової пропозиції через обмежені можливості нафтопереробки.
За оцінкою Reuters, протягом 2026 року частина світових переробних потужностей була пошкоджена внаслідок війни на Близькому Сході та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.
Це зменшує можливості НПЗ переробляти додаткові обсяги сирої нафти на бензин, дизельне пальне та інші готові продукти.
У результаті збільшення пропозиції сировини не супроводжується пропорційним збільшенням виробництва нафтопродуктів.
Додатковим обмеженням залишається висока вартість морського транспортування. За оцінкою Reuters, середні витрати на перевезення нафти зросли приблизно до $30 за барель проти $5 до війни.
Тому зниження ціни в порту відвантаження не завжди забезпечує відповідне скорочення доставленої вартості сировини для нафтопереробних підприємств.
Надлишок сирої нафти не гарантує здешевлення дизпального
Найважливішим для європейського ринку дизпального є розмежування балансу сирої нафти та готових середніх дистилятів.
Нафта є сировиною для переробки, тоді як фізична пропозиція дизпального залежить від роботи НПЗ, конфігурації технологічних установок і структури випуску продукції.
Якщо додаткові обсяги сирої нафти не можуть бути перероблені через пошкоджені або зупинені установки, зростання її пропозиції не забезпечує автоматичного збільшення доступного дизпального.
Це пояснює, чому нафтова ціна може знижуватися швидше за котирування готового продукту.
Раніше «Термінал» повідомляв про розходження між цінами нафти та дизпального через пошкодження нафтопереробних потужностей. Новий аналіз Reuters уточнює іншу сторону цієї проблеми: пропозиція сирої нафти вже наближається до довоєнних обсягів, тоді як переробний сектор ще не повністю відновив можливості її використання.
У матеріалі Reuters також наведено оцінку JPMorgan, згідно з якою світове споживання нафти від початку війни скоротилося приблизно на 3,3 млн барелів на добу.
Якщо частина цього попиту була не втрачена остаточно, а лише відкладена через високі ціни, здешевлення нафти може спричинити його відновлення.
Водночас швидше відновлення пошкоджених НПЗ або нормалізація судноплавства через Ормузьку протоку здатні змінити баланс пропозиції готових нафтопродуктів.
Отже, сценарій надлишку сирої нафти залишається умовним, а його вплив на дизпальне залежатиме від темпів відновлення переробки та споживання.
Для українського ринку це означає необхідність окремого відстеження європейських котирувань дизпального, а не лише Brent. Навіть значне зниження нафтових цін не дозволяє визначити величину можливого здешевлення імпортного дизпального без урахування маржі переробки, логістичних витрат і валютного курсу.
Джерело: Reuters
