Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), яке неодноразово прогнозувало пік зростання глобального попиту на нафту до 2030 року, підготувало драфт доповіді, що визнає тривале зростання попиту на нафту й газ упродовж десятиліть. На це вказує матеріал Ірини Слав (Oilprice.com) з посиланням на огляд Хав’єра Бласа (Bloomberg) щодо чергового видання World Energy Outlook.
Причинно-наслідкові зв’язки попиту на нафту та газ у проєкціях МЕА
Еволюція сценаріїв МЕА та логіка впливу на прогнози
- До 2020 року: існував Current Policies Scenario (CPS), що відображав фактичну політику країн.
- Після 2020 року: CPS прибрали під тиском урядів ЄС та кліматичних активістів, замінивши на Stated Policies Scenario (STEPS), який включає ще не впроваджені заходи.
- Додатково: запроваджено Announced Pledges Scenario з припущенням виконання усіх заявлених кліматичних політик і політичних амбіцій вчасно та повністю.
- Наслідок для точності: посилення залежності від припущень і зсув від «реальної політики» до «наміру політики» могло системно занижувати оцінку попиту на викопне паливо.
Ключові висновки для ринків нафти та конкуренції
- Перегляд очікувань щодо піку попиту означає довший період високої потреби у нафті та газі. Для видобувних компаній це сигнал до збереження або розширення інвестиційних програм у розвідку й видобуток у найближчі десятиліття.
- Стратегічна переоцінка ризику «stranded assets»: наратив про «мільярди/трильйони» заблокованих резервів через падіння попиту може втратити актуальність, що посилює позиції виробників із нижчою собівартістю та доступом до фінансування.
- Цінова динаміка: 2021 рік показав, що обмеження розвідки призводить до дефіциту постачання і зростання цін. Отже, ринок, імовірно, віддаватиме перевагу балансу між кліматичною політикою та реальним попитом, що підтримує інвестиції в «короткий цикл» і проєкти з швидким введенням.
- Конкурентний ландшафт:
- Гравці з гнучким CAPEX і низькими витратами отримують перевагу у фазі тривалого попиту.
- Компанії, які орієнтувалися на швидкий відхід від розвідки після 2021 року, можуть переглянути стратегії, щоб не втратити частку ринку.
- Торгівля та логістика (переробка, танкери) отримають довшу траєкторію завантаження за сценарію стійкого попиту.
Контекст політик і модельні обмеження
- STEPS як «дефолт» у висвітленні заохочував інтерпретувати неповністю впроваджені політики як базові, що могло сігналізувати передчасний пік попиту.
- Методологічний урок: відмова від Current Policies Scenario зменшила «якір» реальності. Повернення до оцінки фактичних політик здатне підвищити прогностичну якість і знизити волатильність очікувань.
Прецедент 2021 року як індикатор ризику
- Дорожня карта до Net Zero (2021): МЕА припустило, що нові розвідки нафти й газу не потрібні після того року.
- Реальність ринку: за кілька місяців, на тлі дефіциту постачання і цінового тиску, МЕА закликало до збільшення розвідки.
- Висновок для стратегій компаній: надмірна довіра до «всеохопних» кліматичних припущень без валідації по фактичному попиту може призводити до помилок у капіталовкладеннях.
Що це означає для наступного циклу інвестицій
- Горизонт: формулювання «впродовж десятиліть» підказує не короткостроковий, а середньо- і довгостроковий попит на традиційні енергоносії.
- Портфельні рішення: імовірне перепозиціювання капіталу на користь активів із швидкою окупністю, модернізації переробки та оптимізації логістики.
- Політичні ризики: розрив між заявленими і впровадженими політиками створює регуляторну невизначеність, яку слід враховувати в оцінці дисконту.
Підсумки
- Якщо фактична політика відстає від заявлених цілей, то попит на нафту/газ з великою ймовірністю залишатиметься вищим, ніж у сценаріях із повним і своєчасним виконанням кліматичних зобов’язань.
- Збереження зростаючого попиту впродовж десятиліть підвищує конкуренцію за низькособівартісні барелі, стимулює розвідку і підтримує ціновий «підлогу» на ринку нафти.
- Розбіжності між сценаріями і реальністю (як у 2021 році) мають прямий вплив на інвестиційні рішення та цінову волатильність.
Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com
