Масові протести в Ірані, що тривають понад два тижні та охопили десятки міст країни з населенням близько 90 млн осіб, створюють ризик політичного зламу, який може радикально змінити баланс сил на Близькому Сході та ситуацію на світових енергетичних ринках. Ринки вже реагують: ціна Brent зросла більш ніж на 5% і перевищила 63 долари за барель на тлі побоювань перебоїв постачання з одного з ключових виробників ОПЕК.

Іранські протести та енергетичний фактор

Масштаб і динаміка протестів

• Демонстрації тривають з кінця грудня 2025 року та, за окремими оцінками, зібрали сотні тисяч людей.
• За даними правозахисників, за два тижні загинуло понад 500 протестувальників, понад 10 000 осіб заарештовано.
• Протести були спровоковані валютною кризою, економічним колапсом та інфляцією, але швидко набули чітко політичного характеру.
• Влада вдалася до блокування інтернету та мобільного зв’язку, а також жорсткого силового придушення.

Нафтовий вимір кризи

• Іран є четвертим за обсягами виробником нафти в ОПЕК, що робить будь-яку дестабілізацію критично важливою для світового ринку.
• Поки що ознак скорочення експорту сирої нафти немає, а ключова нафтодобувна провінція Хузестан не повідомляла про масштабні заворушення.
• Опозиційний діяч Реза Пехлеві закликав працівників нафтового сектору до страйків. Аналогічні страйки у 1978 році стали одним з вирішальних факторів падіння монархії.

Геополітичні ризики

Роль США та військовий фактор

• Адміністрація США розглядає варіанти військових ударів по Ірану, що підтверджується брифінгами для президента.
• Ринки враховують ризик, що США можуть скористатися хаосом для спроби зміни режиму, як це сталося нещодавно у Венесуелі.
• Іран заявив, що у разі нападу американські об’єкти в регіоні та Ізраїль стануть легітимними цілями.

Регіональні наслідки

• Країни Перської затоки побоюються хаосу та вакууму влади, який може бути небезпечнішим за збереження чинного режиму.
• Іран зберігає потужний арсенал балістичних ракет та підтримку силових структур, включно з Корпусом вартових Ісламської революції.
• Падіння режиму стало б серйозним ударом по позиціях росії, яка втратила б ще одного ключового союзника.

Можливі сценарії розвитку подій

• Короткострокова ескалація: зростання насильства, ризики для інфраструктури та судноплавства в регіоні.
• Обмежені зміни: кадрові перестановки або військовий переворот без демонтажу системи.
• Революційний сценарій: малоймовірний у короткій перспективі через страх суспільства перед хаосом, але потенційно найбільш дестабілізуючий.

«Це найбільший момент для Ірану з 1979 року. Режим перебуває у вкрай складному становищі, а ключовим драйвером кризи є економіка», — Вільям Ушер, колишній аналітик ЦРУ.

Наслідки для нафтових ринків

• Ціни: подальше зростання котирувань у разі навіть часткових перебоїв постачання.
• Волатильність: підвищена нервозність трейдерів та зростання страхових премій.
• Стратегічні ризики: загроза атаки на нафтогазову інфраструктуру в регіоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg