Стрімке зростання штучного інтелекту вже сьогодні споживає близько 1,5% світової електроенергії і до 2030 року може подвоїти ці потреби — до рівня споживання всієї Японії. Технологічні гіганти інвестують у ядерний синтез як потенційно безмежне джерело чистої енергії. Галузь стрімко приватизується, а компактні реактори нового покоління можуть змінити архітектуру глобальної енергосистеми.

Енергетична революція під тиском ШІ

ШІ створює безпрецедентний попит на електроенергію

Бурхливий розвиток великих мовних моделей та центрів обробки даних формує новий енергетичний виклик:

• 1,5% світового енергоспоживання вже припадає на великі мовні моделі — за даними Міжнародного енергетичного агентства.
• До кінця десятиліття галузь подвоїть свої енергетичні потреби.
• Обсяг споживання ШІ зрівняється з енергоспоживанням Японії — однієї з найбільших економік світу.

Інакше кажучи, цифрова економіка перетворюється на повноцінного гравця глобального енергоринку.

Позиція технологічних лідерів

Серед головних адвокатів нової енергетики — Сем Альтман та Білл Гейтс. Вони переконані: без прориву в генерації енергії сектор просто зупиниться.

«Неможливо досягти цього без прориву. Саме це мотивує нас інвестувати більше в ядерний синтез» — Сем Альтман, Всесвітній економічний форум у Давосі, 2024 рік.

Фактично йдеться про те, що традиційна генерація — газ, вугілля, навіть атомна енергетика поділу — не здатні забезпечити майбутні потреби цифрової економіки без різкого зростання викидів або ризиків.

Чому саме ядерний синтез

Ядерний синтез — це процес злиття атомних ядер, подібний до того, що відбувається на Сонці. На відміну від ядерного поділу, він:

• потенційно забезпечує практично необмежене джерело енергії;
• не створює небезпечних радіоактивних відходів у масштабах традиційної атомної енергетики;
• розглядається як «срібна куля» для вирішення проблеми енергетичної безпеки ШІ.

Попри понад століття досліджень, досягти стабільного комерційного синтезу досі не вдалося. Водночас останні роки демонструють якісний стрибок.

Приватизація та нова архітектура ринку

Раніше експерименти з синтезом були доступні лише найбагатшим державам. Найбільший у світі проєкт ITER:

• відстає від графіка на роки;
• перевищив бюджет приблизно на 5 млрд євро.

Тепер ситуація змінюється:

• галузь активно приватизується;
• з’являється хвиля гнучких стартапів;
• до фінансування долучається навіть Уолл-стріт.

Це сигнал про перерозподіл впливу в енергетиці — від державних мегапроєктів до компактних комерційних рішень.

Компактні реактори та дата-центри

Нові надпотужні магніти дозволяють створювати менші реактори. Це принципово важливо, адже:

• дата-центри дедалі більше децентралізуються;
• енергетичні «гарячі точки» виникають у сільських регіонах без розвиненої інфраструктури;
• локальні джерела генерації можуть зменшити навантаження на мережі передачі.

Світові електромережі вже працюють на межі можливостей. Масштабування ШІ створює ризики перебоїв, а отже — і економічних втрат.

«Це вже не лише інженерні проблеми. Це політичні, економічні й навіть військові питання. Один збій може зупинити сервіси ШІ, промислові зони чи оборонні системи» — Utility Dive.

Що це означає для глобальної енергетики

Ситуація демонструє кілька стратегічних тенденцій:

• Енергетика стає критичним фактором конкурентоспроможності ІТ-сектору.
• Приватний капітал пришвидшує технологічні прориви.
• Генерація та споживання дедалі більше локалізуються.
• Інфраструктура передачі потребує масштабних інвестицій.

Фактично ШІ перетворюється на каталізатор нової енергетичної революції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com