Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.
Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту
Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» повністю припинене з 27 січня. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.
- Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через Адріатичний нафтопровід.
- Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.
- Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.
Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.
Позиції сторін
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».
Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:
«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.
Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали російські удари по інфраструктурі трубопроводу понад два тижні тому.
- Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.
- Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.
- Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.
Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що технічних причин для припинення прокачування немає, називаючи ситуацію «політичним шантажем».
Політичний контекст
Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:
- Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.
- Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.
- Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.
Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.
Що означає переорієнтація на Адріатику
Для регіонального ринку
- Морський імпорт автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.
- Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.
- Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.
Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.
Висновки в умовах широкомасштабної війни
- Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність диверсифікації маршрутів.
- Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.
- Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.
- Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.
- Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.
- Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.
- Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.
Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни — поряд із військовими та дипломатичними подіями.
