Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.
Енергетичний шок як каталізатор інфляції
Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.
- У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
- Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
- Війна не демонструє ознак швидкого завершення.
«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.
За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:
- широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
- тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».
Що показують моделювання ЄЦБ
Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:
- суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
- різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.
Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:
- постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
- та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.
Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.
Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями
Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:
- ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
- фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
- оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.
Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.
Що це означає для енергетичного ринку Європи
Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:
- військова ескалація в регіоні Перської затоки;
- ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
- миттєвий стрибок цін на нафту;
- прискорення інфляції через енергетичний компонент;
- тиск на споживання та промислове виробництво.
Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.
