6 липня Reuters навів позицію членки правління Європейського центрального банку Ізабель Шнабель: попри зниження нафтових цін, економіка єврозони не повернулася до стану до іранської війни. За її словами, газові ціни залишаються приблизно на 40% вищими, ніж до війни, а ринки й далі вказують на вищі нафтові ціни на довших горизонтах.
Шнабель також зазначила, що маржа переробки нафтопродуктів удвічі перевищує довоєнний рівень, тиск у ланцюгах постачання залишається підвищеним, а спека в Європі та Super El Niño можуть додавати нові інфляційні ризики. Для електроенергетики цей сигнал важливий через роль газу у встановленні ціни в дефіцитні години, особливо коли попит на охолодження зростає, а ВДЕ або гідрологічні умови не дають достатньої гнучкості.
Що це означає для ринку
Газовий фактор залишається одним із ключових індикаторів для оцінки вечірніх піків у європейських ринкових зонах. Для українського арбітражу це означає, що спред Україна — ЄС не можна оцінювати лише через поточну середньодобову ціну електроенергії: у дефіцитні години ціну може формувати дорожча теплова або газова генерація.
Ризики
Ризик полягає у швидкому перенесенні газового шоку в ціну електроенергії під час пікових годин. Якщо спека, низький вітер або обмеження генерації збігаються з високою ціною газу, погодинний спред може різко змінюватися, а розрахункова арбітражна маржа — скорочуватися.
«Чи означає зниження нафтових цін, що ми повернулися до довоєнної ситуації? Я так не думаю», — заявила Ізабель Шнабель.
