Нафтові компанії керуються насамперед ринковими умовами та економічними факторами, такими як точка беззбитковості та рентабельність, а не політичною риторикою на кшталт гасла «Буріть, дитя, буріть».

Вплив OPEC+ та глобальний перехід до відновлюваних джерел енергії створюють невизначеність для американських нафтовиків, що змушує їх діяти обережно щодо нових інвестицій у буріння. Інвестори в нафтовому секторі наразі зосереджені на компаніях, які пріоритизують виплату дивідендів, фінансову стабільність та технологічні інновації, що підвищують ефективність операційної діяльності.

Політичний контекст та реакція галузі

Перед другим терміном свого президентства Дональд Трамп відродив гасло «Буріть, дитя, буріть», підтверджуючи свою відданість збільшенню внутрішнього видобутку нафти та зниженню енергетичних витрат. Ця політика спрямована на підвищення енергетичної незалежності, стимулювання економічного зростання та зниження цін на паливо для споживачів.

Однак, попри зусилля адміністрації щодо збільшення буріння, нафтовики залишаються обережними, наголошуючи, що їхні рішення керуються насамперед ринковими умовами, а не політичною риторикою.

Ринкова динаміка та реакція галузі

На противагу проринковій позиції Трампа діє стабільний нафтовий ринок. Згідно з оглядом нафтогазової галузі Deloitte за 2025 рік, у 2024 році ціни на нафту коливалися в діапазоні від $74 до 90 за барель, що змусило енергетичні компанії пріоритизувати стратегічні інвестиції замість агресивного розширення.

Ліам Маллон, президент підрозділу ExxonMobil з видобутку, нещодавно підтвердив цю думку, заявивши: «Радикальні зміни в обсягах виробництва малоймовірні, оскільки переважна більшість, якщо не всі, орієнтуються на економічну доцільність своїх дій». Погляди Маллона відображають загальну тенденцію в галузі: нафтовики залишаються зосередженими на фінансовій стабільності, а не на короткостроковому збільшенні виробництва.

Економічні фактори та рентабельність

Рішення про буріння нових свердловин тісно пов’язане з точкою беззбитковості — ціною, за якої нафтові компанії можуть покрити витрати на виробництво та залишатися рентабельними. Згідно з опитуванням Dallas Fed Energy Survey, у 2024 році точка беззбитковості для нових проєктів буріння коливалася в межах $59–70 за барель.

За поточних цін на нафту марки WTI на рівні близько $71 за барель нове буріння залишається помірно рентабельним, але недостатньо прибутковим для виправдання масштабних інвестицій без чітких сигналів щодо попиту. Багато виробників побоюються надмірного виробництва, яке може призвести до повторення падіння цін, як це сталося у 2014 та 2020 роках.

Вплив OPEC+ та глобальні фактори

Іншим важливим фактором, що впливає на виробництво нафти в США, є роль OPEC+ у регулюванні глобальної пропозиції. Координоване скорочення видобутку картелем допомагає підтримувати стабільні ціни на нафту, що дозволяє американським виробникам отримувати стабільний прибуток і уникати надмірного розширення. Якщо OPEC+ значно збільшить видобуток, як це було в минулому, ціни на нафту можуть впасти нижче рівня беззбитковості, що зробить буріння менш привабливим для американських компаній.

Крім того, глобальний попит на нафту змінюється через енергетичний перехід, який сприяє розвитку відновлюваних джерел енергії та знижує довгострокові прогнози споживання нафти. Деякі виробники не бажають надмірно інвестувати в буріння через невизначеність щодо майбутнього попиту, віддаючи перевагу підтримці грошових потоків, виплаті дивідендів і помірному зростанню виробництва.

Політичні та регуляторні аспекти

Політика Трампа спрямована на зняття регуляторних бар’єрів для видобутку нафти, включаючи спрощення федеральних дозволів та зниження екологічних обмежень. Хоча ці заходи можуть знизити витрати для виробників, вони не обов’язково призводять до негайного збільшення буріння.

Регуляторні зміни можуть підвищити ефективність операцій, але, як зазначив Скотт Шеффілд, колишній генеральний директор Pioneer Natural Resources, в інтерв’ю 2024 року: «Жодна компанія не хоче ризикувати повторним падінням цін. Ми діємо обережно, оскільки навчилися на минулих роках». Ця думка підкреслює обережний підхід галузі — пріоритет стабільності над спекулятивним розширенням.

Висновок
Попри політичну підтримку збільшення видобутку нафти, нафтові компанії залишаються обережними, орієнтуючись на ринкові умови та економічну доцільність. Глобальні фактори, такі як вплив OPEC+ та енергетичний перехід, створюють невизначеність, що змушує виробників пріоритизувати фінансову стабільність та стратегічні інвестиції. Цей обережний підхід відображає уроки минулих циклів і підкреслює важливість балансу між зростанням виробництва та стабільністю.

За матеріалами: oilprice.com