У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні перевищили показники Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також стали на 34% вищими, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищими, ніж у Швеції. Це пов’язано з масштабними руйнуваннями енергоінфраструктури внаслідок російських атак, що призвело до втрати близько 10 ГВт генеруючих потужностей у 2024 році. Водночас Україна зрощує залежність від імпорту електроенергії, який у березні 2025 року зріс на 11% місяць-до-місяця, але скоротився на 40% у річному розрізі.
У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні вже перевищили показники сусідніх країн, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина. Вони на 34% вищі, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищі, ніж у Швеції.
Цю ситуацію з енергоносіями в Україні пояснюють значними пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За даними Міненерго, лише у 2024 році втрати склали близько 10 ГВт генеруючих потужностей, із яких відновили лише половину. Це призвело до суттєвої залежності від імпортованої електроенергії. Наразі саме ціна імпортної енергії визначає внутрішні тарифи в Україні.
За даними Оператора ринку, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у першій декаді квітня склала 4 834,17 грн/МВт·год (€104,6/МВт·год за середнім курсом євро до гривні за цей період).
Порівняно з першою декадою березня, обсяг торгів на РДН 1–10 квітня скоротився на 12,1%.
У першій половині квітня більшість великих європейських ринків зафіксували середньотижневі ціни нижче €75/МВт·год, за винятком окремих випадків. Це спричинено, зокрема, значним падінням цін на газові ф’ючерси та викиди вуглецю, а також нижчим попитом.
У березні 2025 року Україна імпортувала 272 тис. МВт·год, що на 11% більше, ніж у попередньому місяці. Водночас у річному розрізі ці обсяги скоротилися майже на 40%. Основними джерелами імпорту в цей період були Угорщина (42%), Словаччина (19%), Польща (18%) та Румунія (16%). У першій половині квітня переважну частку імпорту забезпечила Угорщина.
У 2024 році імпорт електроенергії до України зріс у 5,5 рази у річному порівнянні та досяг 4,4 млн МВт·год. Більшість цих постачань надійшли з Угорщини (39%), Словаччини (23%), Румунії (18%) та Польщі (14%).
Європейські металурги вбачають у високих цінах на енергоносії один із ключових викликів, оскільки це впливає не лише на виробництво сталі, а й на весь європейський промисловий ланцюг доданої вартості.
За оцінками GMK Center, 93% сталі ЄС виробляється в країнах, де ціни на електроенергію нижчі, ніж в Україні, що суттєво впливає на конкурентоспроможність вітчизняних компаній порівняно з металургами з інших регіонів. Особливо це відчувають виробники залізорудного концентрату, оскільки 60% їхніх витрат на виробництво пов’язані з електроенергією.
У березні 2025 року середньомісячні спотові ціни в Європі суттєво знизилися на більшості ринків. Це сталося через падіння попиту, зростання виробництва енергії з ВДЕ, здешевлення газу та зниження цін на квоти CO₂. Проте в січні–березні 2025 року середньоквартальна ціна на електроенергію на більшості великих європейських ринків перевищувала €85/МВт·год.
«Конкурентоспроможність та перспективи відновлення української економіки, промисловості та металургії залежать від доступності електроенергії та її вартості. Єврокомісія та багато урядів країн ЄС вже усвідомили це та впроваджують програми підтримки. Українська промисловість не зможе забезпечити економічне відновлення без доступних і стабільних цін на електроенергію», — зазначив Станіслав Зінченко, CEO GMK Center.
Джерело: НТЦ Псіхєя.
За матеріалами: gmk.center
