Європейська нафтохімічна галузь зазнає глибоких змін через зростання глобальної конкуренції та перенасичення потужностей, що призводить до зниження споживання нафти, зростання ролі LPG та етану, а також до переформатування експорту з Близького Сходу та Азії. Очікується подальше згортання виробництва в Європі, а також структурна перебудова світового нафтохімічного ландшафту до кінця десятиліття.
Китай та США
Поширення конкуренції з боку Китаю (через імпортозаміщення) та США (через експорт) змістило навантаження надлишкових світових потужностей на інші регіони. Ринки з вищими витратами, зокрема Європа та Східна Азія, стали цільовими для додаткових потоків з традиційних експортерів. Попри втрати деяких дешевших виробників (включно з Близьким Сходом), найбільше постраждали нафтові крекери, оскільки LPG та етан дедалі частіше витісняють нафту в якості сировини.
Європейська нафтохімія
Європейська нафтохімія зазнала найгірших втрат: з 2019 по 2024 рік загальне споживання сировини скоротилось на 19%. Попит на пластмаси послабився, тоді як обсяги імпорту зросли. Виробництво полімерів на основі етилену, таких як PVC і стирол, було суттєво скорочене. Зміна у складі сировини (особливо в прибережних зонах, де використовують більше LPG через вигідні ціни) і падіння коефіцієнтів завантаження призвели до значного зменшення попиту на нафту. У 2023 році поставки становили менше 900 тис. барелів на добу — найнижчий рівень за десятиліття.
Очікується подальше зниження обсягів поставок нафти в Європу на ≈10% до кінця десятиліття через закриття потужностей, частково вже реалізованих або оголошених на 2025–2026 роки. Закриття та скорочення виробництва будуть зосереджені в регіонах із високими витратами — передусім у Європі. В Азії зменшення обсягів менш значне, хоч нові китайські заводи посилюють конкуренцію. Європейські заводи належать міжнародним гігантам, які оптимізують виробництво глобально, на відміну від японських та корейських компаній, що більше сконцентровані на внутрішньому ринку.
Північна Корея
Корейські заводи є більш сучасними та інтегрованими з нафтопереробкою, тому зберігають конкурентоспроможність. Проєкт Shaheen у Кореї, який має запрацювати у 2027 році, є CTC-нафтопереробним заводом, що включає 1,8 млн т/рік крекер змішаної сировини. Його реалізує компанія S-Oil (63% належить Saudi Aramco), що демонструє зростання інтеграції нафтогазових гігантів у хімію.
Близький Схід
На Близькому Сході вплив перенасичення ринку менш прозорий через обмеженість даних. Крекери в регіоні залишаються найдешевшими у світі завдяки дуже низькій вартості сировини та енергії. Основний фокус — експорт поліетилену (PE) та поліпропілену (PP), з головним ринком збуту — Китаєм. Водночас з 2019 року експорт з Саудівської Аравії та Ірану суттєво скоротився. Китай фактично став монопсоністом для іранських поставок, але і ці обсяги зменшились, хоч внутрішнє споживання могло частково компенсувати скорочення.
Експорт саудівських продуктів на основі етилену знизився приблизно на 30% з 2019 по 2024 рік (у перерахунку на етилен), частково через зростання внутрішнього попиту на фоні розширення не-нафтового ВВП, інфраструктурних і енергетичних проєктів. За оцінками, використання сировини в Саудівській Аравії зменшилось на 80 тис. барелів на добу, в основному у сегменті LPG/етан. Причина — державні пріоритети щодо постачання газу на електростанції. Згідно з даними Saudi Aramco, обсяги доступного етану знизились на 70 тис. барелів на добу (−18%). Є повідомлення про нестачу сировини для етанових заводів, хоча оцінки рентабельності крекерів залишаються високими.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA
