Зростаюча роль нафтохімії формує нову конфігурацію світової нафтопереробної промисловості. Ринок сигналізує про необхідність переоцінки виробничих стратегій, тоді як центр ваги зміщується від пального до нафтохімічної сировини.

Адаптація НПЗ до змін

Одним із найсерйозніших викликів для нафтопереробної галузі стає адаптація до змін у динаміці попиту на нафтопродукти на тлі зростання видобутку природного газового конденсату (NGL). Традиційно нафтопереробні заводи (НПЗ) оптимізували вихід продукції згідно з регіональними ціновими сигналами. Проте, як показує аналітика IEA, нові тенденції вимагають переоцінки налаштувань та стратегії роботи підприємств.

До 2030 року очікується зниження попиту на дизельне пальне та бензин, що контрастує із зростанням попиту на авіаційний гас і нафтопродукти з нижчою вартістю, зокрема на нафту, призначену для нафтохімії. Зростання постачань біодизелю (на 300 тис. барелів/день) також тисне на традиційний дизель.

У відповідь НПЗ теоретично можуть змінювати точки розгону фракцій у процесі перегонки сирої нафти. Але такі зміни зазвичай відбуваються лише під час великих планових зупинок — раз на 4–6 років. Зміна конфігурації також вимагає інвестицій у гідроочищення для збільшення виходу авіаційного пального або адаптації установок гідрокрекінгу.

Naphta — індикатор розвитку нафтохімії

Ще складнішою є ситуація з легкими дистилятами. Попит на переробну нафту* (naphta), як сировину для нафтохімії, зростає, тоді як попит на бензин скорочується. Але ці продукти частково замінювані — бензин часто змішується з кількома компонентами, зокрема з naphta. При цьому не вся нафта підходить для нафтохімії: лише легка парафінова нафта використовується для виробництва етилену, тоді як важка ароматична — для високооктанового бензину.

Поточна структура цін стимулює переробку дешевшої нафти в дорожчий бензин, попри зростаючу потребу у сировині для нафтохімії. Це гальмує перехід до нового балансу попиту. Вкладення в оновлення установок каталітичного крекінгу (FCC) у Європі та США малоймовірні. Так само, як і зупинка цих потужностей, враховуючи низьку рентабельність гідроскіммінгових НПЗ**.

Майбутнє за нафтохімічними виробництвами

Натомість Китай, Індія та країни Близького Сходу інвестують у проєкти, що збільшують вихід нафтохімічної сировини. Частка сирої нафти, що переробляється в CTC-комплексах (Crude-to-Chemicals), які поєднують нафтопереробку з масштабними нафтохімічними установками, зростатиме. Хоча прибутковість таких заводів нижча за звичайні, вона компенсується завдяки інтеграції з високомаржинальними нафтохімічними виробництвами.

* Naphtha (Нафта) – це легка фракція нафти, проміжний продукт переробки, що використовується як сировина у нафтохімії та паливній промисловості.

** гідроскіммінгові НПЗ — це нафтопереробні заводи з відносно простою технологічною схемою, призначеною для виробництва базових нафтопродуктів (бензину, дизельного палива, мазуту) з мінімальною глибиною переробки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку