Обсяги морського експорту дизелю й газойлю з росії у липні 2025 року зменшилися на 5% порівняно з червнем — до приблизно 3,26 млн метричних тонн. Основною причиною стали скорочення виробництва через технічне обслуговування нафтопереробних заводів і зростання внутрішнього попиту. Основними імпортерами залишаються Туреччина й Бразилія, однак обсяги постачання туди також істотно зменшилися. Частина вантажів була перенаправлена на перевалку поблизу Кіпру без вказання остаточних пунктів призначення.
Липнева динаміка російського дизельного експорту
1. Загальне скорочення експорту
- У липні 2025 року росія експортувала морем приблизно 3,26 млн тонн дизелю й газойлю, що на 5% менше, ніж у червні.
- Основні причини: зниження виробництва через ремонтні роботи на НПЗ і зростання внутрішнього попиту.
2. Динаміка постачання через Балтійський порт Приморськ
- Порт Приморськ — найбільший експортний хаб ультранизькосірчаного дизелю (ULSD).
- У липні тут завантажено 1,26 млн тонн дизелю, що означає зниження на 11,3% у денному розрахунку проти червня.
3. Основні імпортери: Туреччина й Бразилія
- Туреччина й Бразилія залишилися ключовими покупцями російського дизелю в липні.
- Експорт у Туреччину зменшився на 14% — до 1,25 млн тонн.
- Експорт у Бразилію скоротився на 29% — до 0,37 млн тонн.
4. Транзит і перевалка через Кіпр
- Понад 400 тис. тонн дизелю, завантажених у російських портах, направлено на ship-to-ship перевалку поблизу Лімасолу (Кіпр).
- Кінцеві пункти призначення залишаються невідомими, що підвищує непрозорість торговельних маршрутів.
5. Поставки до Африки
- Експорт у країни Африки у липні впав на 25% — до приблизно 0,69 млн тонн.
- Серед основних імпортерів: Марокко, Сенегал, Гана та Лівія.
6. Невизначені напрямки
- Судна, що були завантажені ще у травні приблизно 110 тис. тонн дизелю, мають призначення “for orders”, тобто їх кінцеві пункти ще не задекларовані.
- Це створює ризики для прогнозування ринку та свідчить про адаптацію до нових логістичних обмежень.
Висновки
- Зменшення російського експорту дизелю є сигналом посилення внутрішнього споживання й обмеження потужностей виробництва.
- Зниження постачання до ключових ринків, таких як Туреччина й Бразилія, може відкрити нішу для альтернативних постачальників.
- Транзитні схеми з невідомими пунктами призначення можуть ускладнити контроль за санкційною політикою та прозорістю ринку.
Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters
