Президент рф володимир путін 28 листопада 2025 року підписав закон, спрямований на збільшення внутрішніх постачань бензину за рахунок продукції, виробленої для російських компаній на білоруських нафтопереробних заводах. Рішення ухвалене на тлі дефіциту пального після українських атак на російські НПЗ та фонового обмеження експорту дизеля й бензину до кінця року шляхом запровадження експортних заборон.
Вплив нового закону рф щодо зворотного акцизу на бензин
Політичний контекст рішення
- Дата рішення: 28 листопада 2025 року президент рф володимир путін підписав закон, покликаний збільшити внутрішні постачання бензину.
- Передумови: дефіцит пального у рф, спричинений серією українських атак на російські нафтопереробні заводи.
- Попередні кроки влади рф:
- у кінці вересня запроваджено часткову заборону експорту дизельного пального;
- одночасно подовжено чинну заборону експорту бензину до кінця року.
- Географія подій: ухвалення закону відбувається на тлі політичної активності керівництва рф, зокрема публічних виступів путіна після саміту ОДКБ у бішкеку.
Механізм закону: зворотний акциз для нафти, переробленої за кордоном
- Суть податкової зміни: закон вносить правки до податкового кодексу рф, дозволяючи російським компаніям отримувати зворотний акциз на нафту, яку вони переробляють за кордоном за толінговими схемами.
- Толінгові схеми: це моделі, за якими російська нафта постачається на іноземні НПЗ для переробки, але кінцеві нафтопродукти юридично залишаються у власності російських компаній.
- Податковий стимул:
- зворотний акциз компенсує частину податкового навантаження;
- такий підхід створює фінансові стимули більше переробляти нафту за кордоном, якщо продукція повертається на внутрішній ринок рф.
- Логічний висновок: завдяки зворотному акцизу державі вигідніше підтримувати постачання бензину всередині країни, а компаніям — спрямовувати перероблені обсяги саме на внутрішній ринок, а не на експорт.
Роль Білорусі у схемах переробки для рф
Заступник міністра фінансів рф Олексій Сазанов раніше описував чинну практику переробки російської нафти в Білорусі.
Наразі російська нафта переробляється в Білорусі за подібною схемою, коли всі отримані бензинові продукти належать російським компаніям і в основному спрямовуються на внутрішній ринок рф, — Олексій Сазанов, заступник міністра фінансів рф.
- Ключовий майданчик переробки: білоруські нафтопереробні заводи вже працюють за аналогічними толінговими схемами з російською нафтою.
- Структура власності продукту: усі бензинові продукти, отримані з російської нафти в Білорусі, юридично належать російським компаніям.
- Напрям постачання: ці продукти переважно постачаються на внутрішній ринок рф, а не на експорт.
- Висновок: існуюча модель переробки в Білорусі вже де-факто працює на забезпечення внутрішнього ринку рф бензином, а новий закон формалізує і посилює її податкову підтримку.
Очікуваний вплив на внутрішній ринок бензину рф
- Компенсація втрат від атак по НПЗ: через ушкодження нафтопереробних потужностей у рф частина переробки фактично «виноситься» за кордон, насамперед до Білорусі, але результат — бензин — залишається для внутрішнього споживання.
- Узгодженість із експортними обмеженнями:
- часткова заборона експорту дизеля та подовження заборони експорту бензину до кінця року звужують можливості експорту нафтопродуктів;
- у поєднанні з новим зворотним акцизом це створює ланцюжок рішень, орієнтований на внутрішній ринок.
- Стимул для компаній: можливість отримати зворотний акциз за нафту, перероблену за кордоном, робить внутрішні постачання бензину фінансово привабливішими для російських компаній.
- Висновок: закон має зменшити напруження на внутрішньому ринку пального рф, посилюючи роль закордонної (насамперед білоруської) переробки як резервного джерела постачання бензину.
Структура енергетичної політики рф через призму нового закону
- Внутрішній пріоритет: експортні заборони й податкові пільги для толінгових схем переробки вказують на переорієнтацію політики рф на внутрішню енергетичну стабільність у короткостроковій перспективі.
- Зовнішньополітичний вимір: співпраця з Білоруссю в переробці нафти посилює економічну взаємозалежність двох країн у сфері нафтопродуктів.
- Фіскальні наслідки: зворотний акциз означає, що частина податкових надходжень буде спрямована на підтримку компаній, які забезпечують внутрішній ринок бензином за рахунок закордонної переробки.
- Причинно-наслідкові зв’язки:
- українські атаки на НПЗ рф → скорочення внутрішніх переробних потужностей;
- дефіцит пального → часткова заборона експорту дизеля та пролонгація заборони експорту бензину;
- дефіцит та експортні обмеження → необхідність податкового стимулювання переробки за кордоном для внутрішніх постачань;
- новий закон → формалізація та посилення ролі білоруських НПЗ у забезпеченні ринку пального рф.
Висновки
- Підписаний 28 листопада 2025 року закон у рф є відповіддю на дефіцит пального, викликаний ударами по НПЗ, і логічно доповнює вже запроваджені експортні обмеження дизеля й бензину.
- Через зворотний акциз на нафту, перероблену за кордоном за толінговими схемами, влада рф створює податковий стимул для компаній підтримувати і нарощувати внутрішні постачання бензину.
- Білоруські НПЗ, які вже працюють з російською нафтою за подібними схемами, отримують закріплення своєї ролі як ключового майданчика для забезпечення ринку пального рф.
- Уся конфігурація рішень — від атак по НПЗ та дефіциту пального до експортних заборон і нового закону — утворює єдиний ланцюг енергетичної стратегії рф, спрямованої на пріоритет внутрішнього ринку в умовах воєнного тиску.
