Премія за ризик у Чорному морі зростає: танкери під ударами, страхування дорожчає

Премія за ризик у Чорному морі зростає: танкери під ударами, страхування дорожчає

Премія за воєнний ризик для перевезення сирої нафти з Чорного моря стрімко зростає: оцінка Platts підвищилася з 65 центів до 85 центів за барель між 31 жовтня та 4 грудня, а фрахт Suezmax для 140 000 тонн російської нафти на Західне узбережжя Індії виріс з $42,86 до $48,21 за тонну. Паралельно війна безпілотників проти тюкових танкерів Kairos, Virat та Midvolga-2 підриває впевненість страховиків. На тлі того, що Чорне море забезпечує близько 1,44 млн барелів нафти й конденсату на добу з росії та 25,9 млн тонн українського аграрного експорту від початку року, подорожчання страхування стає впливовим фактором для глобального ринку.

Зростання ризиків і наслідки для ринку

1. Ескалація воєнного ризику в Чорному морі

В основі зростання премії — конкретні події у північно-західній частині Чорного моря.

  • Три атаки на танкери біля узбережжя Туреччини: з 28 листопада турецька влада повідомляє про удари по суднах, що часто заходять до російських портів.
  • Цілеспрямовані удари по санкційних танкерах: Україна підтвердила застосування безпілотників проти танкерів Suezmax Kairos та Aframax Virat, які перебувають під санкціями.
  • Суперечливий епізод з Midvolga-2: Київ заперечує причетність до атаки на танкер Midvolga-2, що перевозив вантаж і не перебуває під санкціями.

Ці події формують нову картину воєнного ризику в регіоні:

  • Фокус атак зміщується на мобільні цілі — не лише інфраструктуру, а й танкерний флот, що обслуговує російський експорт.
  • Непередбачуваність маршруту й вантажу стає вирішальною для оцінки ризику страховиками.
  • Регіон набуває репутації “гарячої зони” для судноплавства, де навіть санкційний статус судна впливає на ймовірність атаки.

2. Фінансовий вимір: страхові премії та фрахтові ставки

Зміна премій за воєнний ризик (AWRP) та фрахту — ключові складові фінансової частини логістики.

  • Премія AWRP для сирої нафти:
    • 85 центів/барель станом на 4 грудня проти 65 центів/барель 31 жовтня.
    • Зростання приблизно на 30,8% за трохи більше ніж місяць .
  • Ставки фрахту Suezmax:
    • Маршрут: 140 000 тонн російської сирої нафти з Чорного моря на Західне узбережжя Індії.
    • $48,21 за тонну 3 грудня проти $42,86 за тонну 27 листопада.
    • Зростання майже на 12,5% за один тиждень.
  • Страхування воєнних ризиків для українських портів:
    • Ставка AWRP для суден у напрямку українських портів оцінюється у 0,8–1% вартості судна.
    • Наприкінці листопада вона становила близько 0,4%, тобто премія подвоїлася — потроїлася за лічені тижні.

Для страховиків це означає:

  • Переоцінку моделей ризику з урахуванням атак по “тіньовому флоту” та санкційним суднам.
  • Перекладання зростання вартості страхування на фрахтові ставки — і, зрештою, на кінцеву ціну нафти та вантажів.
  • Вужчий пул страховиків, готових покривати рейси до Чорного моря, що може ще більше розігрівати премії.

3. Логістичний вузол: стратегічне значення чорноморських коридорів

Наявні дані підкреслюють системну роль Чорного моря як логістичної артерії:

  • Експорт російської сирої нафти й конденсату:
    • В середньому близько 1,44 млн барелів на добу з початку року з чорноморських портів.
  • Український аграрний коридор:
    • 25,9 млн тонн сільськогосподарської продукції, вивезеної з України з початку року.

Виходячи лише з цих показників, можна окреслити низку наслідків:

  • Будь-яке подальше зростання воєнної премії безпосередньо підвищує собівартість:
    • експорту нафти з росії,
    • аграрних постачань з України.
  • Чорне море залишається критично важливим для:
    • енергетичної безпеки країн-імпортерів нафти й нафтопродуктів,
    • глобальної продовольчої безпеки через українські аграрні постачання.
  • Зростання витрат на логістику створює додатковий інфляційний тиск як на енергетичні, так і на продовольчі ринки.

4. Потенційні зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів

Сценарії впливу на європейський ринок.

  • Диверсифікація джерел постачання:
    • Зростання премій за ризик у Чорному морі робить альтернативні маршрути та сорти нафти відносно привабливішими для європейських покупців.
    • Це може стимулювати перерозподіл потоків між чорноморськими, середземноморськими та північноморськими маршрутами.
  • Логістична стійкість та стратегічні запаси:
    • Ризики для 1,44 млн барелів/добу чорноморського експорту створюють мотив для збільшення стратегічних запасів нафти й нафтопродуктів у країнах-імпортерах.
    • Це підштовхує до перегляду сценаріїв на випадок блокади або нових масованих ударів по танкерному флоту.
  • Вартість фінансування та премія за ризик:
    • Зростання AWRP на ~30,8% і фрахту Suezmax на ~12,5% сигналізує про загальне подорожчання ризикових операцій з чорноморською нафтою.
    • У контексті європейських нафтотрейдерів це може призвести до перегляду маржі, контрактних умов і хеджування.

5. Захист критичної інфраструктури: військовий та економічний вимір

Атаки на Kairos, Virat та інцидент із Midvolga-2 демонструють, що критична інфраструктура — це не лише порти й термінали, а й танкерний флот як рухома ланка енергетичного ланцюга.

  • Військова складова:
    • Використання безпілотників проти танкерів показує низькопороговий, але високоефективний інструмент впливу на воєнну економіку противника.
    • Це змушує сторони конфлікту й партнерів:
      • посилювати супровід суден,
      • інвестувати в засоби виявлення та протидії безпілотникам.
  • Економічна складова:
    • Зростання премій AWRP до 0,8–1% для українських портів вказує на перекладання воєнних ризиків у фінансові витрати.
    • Для судновласників і вантажовласників це означає необхідність:
      • інвестицій у модернізацію флоту (захисні системи, стандарти безпеки),
      • страхування ризиків з урахуванням нових сценаріїв атак,
      • пошуку регуляторних стимулів до розосередження інфраструктури — маршрутів, портів, складів.

6. Макроекономічний контур: ВВП, експорт, податки

  • Вплив на експортні доходи:
    • Для росії: подорожчання страхування й фрахту збільшує витрати на експорт 1,44 млн барелів/добу чорноморської нафти, що може:
      • звужувати чисту експортну виручку після сплати страховиків і фрахтових компаній.
    • Для України: зростання AWRP і фрахту підвищує собівартість постачання 25,9 млн тонн агропродукції, що:
      • тисне на рентабельність експорту,
      • може вимагати додаткової підтримки експортерів (фінансової чи регуляторної).
  • Податкові надходження й ВВП європейських країн:
    • Зростання вартості логістики й страхування:
      • підвищує кінцеву ціну енергоносіїв та продовольства,
      • може коригувати структуру споживання та імпорту в бік дорожчих, але безпечніших маршрутів.
    • Це, своєю чергою, може:
      • гальмувати інвестиційну активність у чутливих галузях,
      • змінювати динаміку податкових надходжень від енергетики й транспорту,
      • мати помірний стримувальний ефект на темпи зростання ВВП країн-імпортерів у разі тривалого збереження високих премій.

7. Ціноутворення на європейських нафтових хабах: структура ціни та конкуренція

Зростання премії за ризик у Чорному морі неминуче відображається у структурі ціни на європейських хабах.

  • Структура ціни:
    • Сировинна складова (вартість бареля) доповнюється:
      • воєнною премією AWRP (85 ц/барель),
      • фрахтом Suezmax ($48,21/т),
      • додатковими страховими зборами й комісіями посередників.
    • Зростання кожної з цих компонентів посилює загальну маржу ризику у ціні нафти, що досягає європейських нафтопереробників.
  • Маржа учасників ланцюга:
    • Судновласники й страховики:
      • частково компенсують ризики через підвищені премії й ставки фрахту.
    • Трейдери й нафтопереробники:
      • мають або перекласти витрати на кінцевого споживача, або стиснути власну маржу.
  • Конкуренція між маршрутами й сортами нафти:
    • Підвищений ризик у Чорному морі логічно:
      • посилює конкуренцію між чорноморськими, середземноморськими та іншими напрямами постачання,
      • може перерозподілити потоки на користь маршрутів з нижчою воєнною премією, навіть за дещо вищої “чистої” ціни нафти.

8. Висновки: ключова точка ризику для нафти й продовольства

  • Чорне море перетворюється на індикатор геополітичного ризику для одночасно двох ринків:
    • енергетичного (1,44 млн барелів/добу чорноморської нафти з росії),
    • аграрного (25,9 млн тонн української сільгосппродукції).
  • Премія за ризик для сирої нафти (AWRP) та ставки фрахту демонструють різке й стисле в часі зростання:
    • 85 проти 65 центів за барель за місяць,
    • $48,21 проти $42,86 за тонну за тиждень.
  • Страхування військових ризиків для українських портів подвоїлось — потроїлося (0,8–1% проти 0,4%), що:
    • перетворює воєнний ризик на прямий фінансовий чинник для всього ланцюга постачання.
  • Для Європи це означає:
    • необхідність диверсифікації джерел та маршрутів постачання нафти й нафтопродуктів,
    • перегляд стратегічних запасів та сценаріїв на випадок подальшої ескалації,
    • посилення захисту критичної інфраструктури — як портової, так і флоту,
    • готовність до структурних змін у ціноутворенні на нафтових хабах та потенційного тиску на ВВП, експорт і податкові надходження.

Джерело: Terminal
За матеріалами: War Risk Premiums Shift, ЗМІ

Автор:

(Всего статей: 2474)

Директор НТЦ «Психея»Связаться с автором

Если вы нашли в статье ошибку, выделите ее,
нажмите Ctrl+Enter и предложите исправление

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

  • Для отображения содержимого включите AdobeFlashPlayer по ссылке

    Get Adobe Flash player

Дискуссия

  • Європейська комісія рекомендувала російському ПАТ «Газпром» укласти довгостроковий транзитний контракт із новим оператором української газотранспортної системи.

    Про це повідомила пресслужба НАК » Нафтогаз України» Facebook.

    «Єврокомісія рекомендувала Газпрому заключити довгостроковий контракт на значний обсяг за європейськими правилами і з новим українським оператором ГТС, бо це відповідає комерційним інтересам усіх сторін та забезпечує енергетичну безпеку Європи. Це правда», — написали у Нафтогазі.

    НАК наголошує, що російські державні ЗМІ натомість вдаються до фейків.

    «Спроби російських державних ЗМІ переконати когось у тому, що ЄС підтримує прагнення Росії отримати контракт за допомогою політичного тиску — неправда… Будьте обережні, перевіряйте інформацію і її джерела. Такого в найближчі місяці буде багато», — зазначили у Нафтогазі.

    Українська компанія також додала, що Єврокомісія не підтримує прагнення Газпрому за допомогою політичного шантажу уникнути виконання законного арбітражного рішення в Стокгольмі.

    «Термінал» писав, транзитний контракт з Газпромом може бути підписаний за умов повного виконання Україною європейських правил з відділення оператора ГТС. Про це під час п’ятого Українського газового форуму сказав міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

    Читать все: Анекдоти, Енергетика, Компанії, Метан, Офіціоз, Торгівля

  • Китай продает СПГ уже и Японии
  • Энергосистемы Латвии и Эстонии свяжет новый «энергомост»
  • Нельзя помочь тому
  • Он любил курить на рабочем месте

Архивы

РЕКЛАМА

Использование материалов «http://oilreview.kiev.ua» разрешается при условии ссылки на «Терминал».

Для интернет-изданий обязательна прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка в первом абзаце на конкретный материал.


Please leave this field empty.

Назва Вшої компанії (обов'язково):

Ваш номер телефона:

Ваш E-Mail (обов'язково):

Ваше повідомлення:

Прохання виправити! :)

Помилка:

Як правильно: