У листопаді російський експорт нафтопродуктів впав до найнижчих за роки показників — на 21% нижче середнього рівня 2016–2024 років. Санкції США та Великої Британії, а також успішні удари українських морських дронів по експортних терміналах і танкерах суттєво підвищили ризики, витрати та логістичні обмеження для російської нафтогалузі.
Крапка тиску
Порушення логістики та падіння експорту
- 2 млн барелів на добу — обсяг російського експорту нафтопродуктів у листопаді, що на 21% нижче середнього рівня за 2016–2024 роки.
- Падіння експорту спричинене санкціями США та Великої Британії проти Лукойлу та Роснафти, оголошеними у жовтні.
- Подальший тиск сформували удари українських морських дронів по терміналах та двох танкерах поблизу Туреччини.
«Ми й далі занепокоєні тим, що інвестори у нафту залишаються самовпевненими й недооцінюють ризики для постачання», — Джованні Стауново, UBS.
Зміщення вектору атак і структурні ризики для росії
- Аналітики відзначають зміну цілей: удари переходять від нафтопереробних заводів до експортної інфраструктури, здатної спричинити довгострокові руйнування.
- За оцінкою економіста Vortexa Девіда Веха, росія більше не може «виводити у море кожен барель, якого прагне».
- Зростання ризикової премії збільшує витрати на танкери та страхування, що особливо критично в умовах рекордної кількости нафти у морі.
- Розширена «тіньова флотилія» та довші маршрутні ланцюги створюють додаткові логістичні обмеження.
«Знижка обов’язково має бути запропонована покупцеві… а логістичні витрати значно вищі, ніж у будь-кого на ринку», — Девід Вех, Vortexa.
Цінові й ринкові наслідки
- Хоча російська нафта й надалі знаходить покупців у Китаї та Індії, сукупність санкцій, страхових витрат і фізичних пошкоджень зменшує прибутковість експорту.
- Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році досі є «головним драйвером цін на нафту», за словами Тамаша Варги з PVM.
- Європейський дизельний ринок демонструє вищу чутливість до воєнних ризиків через скорочення власних НПЗ у ЄС.
- Спред між дизелем та Brent на ICE Futures Europe у кінці листопада <strongвпав на 30%, до $25 за барель, на тлі сигналів про можливі перемовини щодо припинення вогню.
«Наступна волатильність лякає фізичних трейдерів і зменшує ліквідність», — Амаар Хан, Argus Media.
Можливі наслідки
1. Потенційні зміни на європейському ринку нафти та нафтопродуктів
- Диверсифікація джерел: зростання ризиків для російських постачань робить альтернативні маршрути (Близький Схід, США, Африка) стратегічно значущими для ЄС.
- Логістична стійкість: пошкодження російських терміналів демонструє вразливість односпрямованих потоків, що актуалізує необхідність розбудови багатовекторних маршрутів.
- Стратегічні запаси: волатильність спредів і падіння ліквідности на європейських хабах підсилюють роль резервів як стабілізатора цін.
- Сценарії на випадок ескалації: масовані удари по інфраструктурі або блокада морських перевезень на Чорному морі можуть спричинити новий виток логістичної кризи.
2. Захист критичної інфраструктури
- Військова складова: успіхи українських морських дронів демонструють ефективність точкових ударів по логістично значущих об’єктах.
- Економічний аспект: ринок реагує зростанням страхової премії, що може підштовхувати до , менш вразливу до ударів.
- Страхування ризиків: подорожчання страхових полісів для флоту в зоні підвищеної небезпеки змінює структуру витрат постачальників і трейдерів.
- Регуляторні стимули: європейські уряди можуть заохочувати розвиток альтернативних логістичних вузлів для зменшення залежности від одному напрямку.
3. Зміни у ціноутворенні на європейських хабах
- Структура ціни дедалі більше залежить від ризикової премії на тлі воєнних подій та страхових витрат.
- Маржа трейдерів скорочується через волатильність, що зменшує ліквідність та підсилює амплітуду цінових коливань.
- Податкова політика: у відповідь на волатильність деякі країни можуть коригувати податкові механізми для стабілізації внутрішнього ринку.
- Конкуренція: зниження російського експорту створює вікно можливостей для виробників Близького Сходу та США.
Джерело: Terminal
За матеріалами: Financial Times



