
Попит на електроенергію та енергетичні ризики штовхають до нового сплеску вугільної генерації
У 2024 році Китай та Індія схвалили рекордну кількість нових вугільних електростанцій, що свідчить про відновлення інвестицій у цей сектор попри глобальний курс на відмову від вугілля. Причини криються у швидкому зростанні попиту на електроенергію, геополітичних ризиках та невизначеності гідроенергетичного потенціалу.
- Китай розпочав будівництво понад 95 ГВт нових вугільних потужностей у 2024 році — це у дев’ять разів більше, ніж сукупний обсяг нових парових турбін в Індії за той самий період.
- Обсяг інвестицій у вугільну генерацію Китаю сягнув $46 млрд у 2024 році і очікується, що в 2025-му перевищить $54 млрд.
- Індія також демонструє зростання у вугільному секторі, попри значні вкладення у відновлювану енергетику, які досягли $33 млрд у 2024 році і зростуть ще на 12% у 2025-му.
Гнучкість системи та роль вугілля
У Китаї з 2016 року вугільна генерація перетворюється з базового джерела на інструмент забезпечення гнучкості системи. З 2021 року понад 300 ГВт існуючих потужностей було модернізовано для відповідності новим вимогам.
- Середній рівень завантаження вугільних станцій залишається на рівні половини їхньої проєктної потужності.
- Деякі нові установки експлуатуються лише на 20% чи навіть менше, відіграючи роль резерву для підтримки генерації з відновлюваних джерел.
Індія: Вугільна генерація як «подушка безпеки» для ВДЕ
У той час як Китай уже покриває більшість нового попиту на електроенергію шляхом ВДЕ, Індії бракує таких потужностей, що зумовлює потребу у додаткових вугільних потужностях для «підстрахування» та балансування.
- Очікуване щорічне зростання попиту до 2030 року створює умови для подальших інвестицій у вугільну генерацію.
- Проблеми з укладанням угод на продаж і купівлю електроенергії (PSA та PPA) блокують 40 ГВт схвалених ВДЕ-проєктів — приблизно 15% від чинної потужності.
- Інвестиційна активність у ВДЕ втрачає імпульс через затримки в оформленні угод та несинхронізовану інфраструктуру передачі електроенергії.
Інвестиції в нову вугільну генерацію в Китаї досягли найвищого рівня за останнє десятиріччя, і цей тренд, найімовірніше, збережеться щонайменше до 2027 року.
Висновки
- Тенденція до розширення вугільної генерації в Азії йде у розріз із політикою декарбонізації, що переважає в розвинених країнах.
- У 2024 році вперше не було зафіксовано жодного замовлення на парові турбіни для вугільних станцій у розвинених економіках — ознака глобального розриву між країнами Глобального Півдня та Півночі щодо вугільного курсу.
Попри глобальну декарбонізацію, Китай і Індія залишають за вугіллям стратегічну роль в забезпеченні надійності електропостачання у середньостроковій перспективі.
Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024
Додаткові джерела інформації: Carbon Brief — China’s coal boom Mercom India — Renewable Investment Trends 2024