Офіс контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадив санкції проти сербської компанії NIS, що належить російській Gazprom Neft, після восьми відтермінувань. Це рішення може суттєво вплинути на енергетичну безпеку Сербії та конкурентне середовище на балканському ринку нафти.

Енергетичний вузол Балкан: геополітика та економіка санкцій

• Дата запровадження санкцій: жовтень 2025 року після восьми відстрочок.
• Причина: російська власність і «вторинний ризик» фінансування війни росії проти України.
• Ключовий суб’єкт: NIS — єдиний нафтопереробник Сербії, що забезпечує понад 80% пального країни.
• Основний власник: російська Gazprom Neft володіє 44,9% акцій, держава Сербія — 29,9%, решта — дрібні акціонери.

Ланцюг впливу санкцій OFAC на енергетичний ринок Балкан

• Санкції США → зупинка спеціальної ліцензії NIS → операційні труднощі у переробці нафти
• Газпром → втрата контролю через перенесення акцій → спроби уникнути санкцій
• Сербія → залежність від російського газу → вимушений баланс між Заходом і росією
• Хорватія → пропозиція викупу NIS → потенційне посилення впливу на регіональний ринок
• Ринок пального → можливе зростання цін і дефіцит пального у Сербії та сусідніх країнах

Операційні виклики NIS

• Компанія підтвердила, що спеціальну ліцензію від Міністерства фінансів США не було подовжено після восьми відстрочок.
• Попри це, NIS заявила про достатні запаси сирої нафти та безперебійне постачання пального.
• Фінансовий сектор Сербії отримав розпорядження припинити всі операції з NIS, щоб уникнути статусу банку, який співпрацює із санкційним суб’єктом.

«Ми більше не маємо про що говорити з американцями. США нав’язали свою волю, а Європа її підтримає», — заявив президент Сербії Александр Вучич.

Реакція сусідів: економічна можливість для Хорватії

• Хорватський міністр економіки Анте Сушняр 9 жовтня заявив, що країна готова придбати NIS, якщо Сербія розглядатиме продаж як вихід із кризи.
• Хорватська компанія Jadranski Naftovod має 40-річну історію співпраці з NIS і зацікавлена у спільних енергетичних рішеннях.

«Це полегшить становище як для нас, так і для Сербії», — Анте Сушняр, міністр економіки Хорватії.

Регіональні наслідки: розширення санкційного ефекту

• Постачання нафти до Сербії та експорт пального можуть скоротитися, що призведе до зростання цін на бензин у регіоні.
• Вплив відчують також Боснія і Герцеговина, Румунія, Болгарія та Хорватія, де діють підрозділи NIS.
• Порушення ланцюгів постачання може переформатувати ринок нафти на Балканах — з ослабленням російського впливу та посиленням ролі ЄС.

Висновок

• Короткостроковий ефект: дестабілізація внутрішнього енергоринку Сербії, зростання цін, обмеження фінансування російських енергетичних компаній.
• Середньостроковий ефект: можливість реструктуризації енергетичного сектору Сербії та залучення західних інвесторів.
• Довгостроковий ефект: зміна балансу сил на Балканах — послаблення енергетичного впливу росії, потенційне наближення Сербії до стандартів ЄС.

Санкції США проти NIS стали каталізатором зміни енергетичної архітектури регіону, вивівши на поверхню суперечність між залежністю Сербії від російських енергоносіїв та її стратегічним прагненням до європейської інтеграції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com